Як запобігти раку?
Новини громади
МЕЛАНОМА: СИМПТОМИ, ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА
До місяця обізнаності про меланому, Центр громадського здоров’я підготував матеріал, що розповідає про основні симптоми, діагностику та методи профілактики цього типу раку.
Шкіра людини — найбільший орган в організмі, що захищає від інфекцій і травм та регулює температуру тіла. Вона накопичує воду і жир, виробляє вітамін D.
Шкіра має 3 основних шари: епідерміс (зовнішній), дерма (внутрішній), гіподерма (глибокий шар жиру).
Меланоцити — клітини, що виробляють пігмент (колір) шкіри, що надає їй засмагу. Вони перебувають у найглибшому шарі епідермісу, розташованому безпосередньо над дермою. Коли здорові меланоцити змінюються і виростають, утворюючи ракову пухлину, починається меланома. Ця пухлина є злоякісною та може поширюватися на інші частини тіла, чим вона є дуже небезпечною.
Коли все в нормі, здорові нові клітини шкіри «штовхають» старі до поверхні, де вони гинуть та з часом відпадають. Проте, у випадку пошкодження ДНК, клітини можуть почати неконтрольовано рости, формуючи ракову пухлину.
Невідомо, що саме пошкоджує ДНК клітин шкіри та призводить до меланоми. Вчені припускають, що це поєднання екологічних та генетичних чинників. Проте, вважається, що основною причиною меланоми є вплив ультрафіолету на шкіру.
Меланома може розвинутися зі звичайної родимки, яка вже є у людини на шкірі. Коли це стається, родимка зазнає видимих змін: зміна форми, розміру, кольору та іншого. Окрім шкіри, меланома може утворитися в очах, всередині тіла, наприклад, у носі та горлі, також на голові та шиї, шкірі під нігтями (більш рідкісні випадки).
Докладніше про симптоми меланоми.
Меланома може виникати не лише у місці, де є родимка, але й на шкірі, де її немає, маскуючись під новоутворену родимку, що виглядає незвично. Першими симптомами меланоми часто є:
• зміна наявної родимки;
• розвиток нового пігментного або незвичного на вигляд наросту на вашій шкірі.
Варто пам’ятати, які зміни можуть відбуватися з родимками і як їх ідентифікувати.
Є правила, що допоможуть проконтролювати зміни на вашій шкірі:
1. Асиметрія. Коли форма половини родимки не відповідає іншій її половині.
2. Край. Межі родимки нерівні чи розмиті.
3. Окрас. На родимці присутні відтінки чорного, коричневого, ділянки білого, сірого, червоного або синього кольорів.
4. Розмір. Якщо перебільшує 6 мм або збільшився.
5. Динаміка. Якщо родимка змінюється за розміром, формою та кольором або вона росте на ділянці нормальної шкіри. Коли меланома розвивається на родимці, що вже є, текстура родимки може змінюватися, наприклад, ставати твердішою. Зона утворення пухлини може свербіти та кровоточити. Ураження шкіри меланомою зазвичай не спричиняє болю.
Будьте уважними до ще одного різновиду меланоми — амеланотичної. У цьому випадку розпізнати симптоми доволі важко, адже ракові клітини цього виду захворювання не виробляють меланін. Зазвичай місце ураження при цьому типі меланоми стає блідо-рожевим або червонуватим.
Пам’ятайте! Будь-яка патологія шкіри, яка швидко росте або змінюється й не зникає, незалежно від того забарвлена вона чи ні, мусить бути обстежена лікарем. Кровотеча — ознака більш запущеної меланоми. Якщо у вас на тілі з’явилася нова та незвична родимка, звертайтеся до лікаря!
Чинники ризику появи меланоми
Виявлення факторів ризику всього, що збільшує шанси захворіти на рак, може допомогти людині змінити свій спосіб життя та зберегти здоров’я. Які чинники збільшують шанси людини захворіти на рак шкіри (меланому):
• Надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання (сонця). Люди, які протягом усього року живуть у регіоні, де постійне яскраве сонячне світло, мають більший ризик розвитку меланоми, так само, як і ті, хто постійно працюють опівдні.
• Штучна засмага. Використання соляріїв, сонячних ламп підвищує ризик раку шкіри.
• Родимки. Люди, які мають велику кількість звичайних родимок або диспластичних невусів, мають підвищений ризик розвитку раку шкіри. Диспластичні невуси — це великі родимки, що мають неправильну форму та колір. Лікар може рекомендувати регулярні обстеження або фотографування родимок, щоби відстежувати зміни.
• Світла шкіра. Люди зі світлою шкірою обличчя, рудим волоссям, блакитними очима мають більший ризик розвитку меланоми, адже світла шкіра має тенденцію до опіків на сонці.
• Сімейна історія хвороби. Якщо в анамнезі близьких родичів людини була меланома, ризик захворіти збільшується.
• Наявність деяких захворювань: пігментної ксеродерми, ретинобластоми, синдрому Лі-Фраумені, синдрому Вернера, спадкових синдромів раку молочної залози та яєчників.
• Якщо був рак шкіри в минулому.
• Ослаблена або пригнічена імунна система.
• Вік. Переважна більшість людей із діагнозом меланома має 65 років. У молодих людей меланома зустрічається частіше, ніж інші види раку.
Профілактика захворювання.
Ультрафіолетове випромінювання спричиняє великий ризик поширення меланоми. Важливо знати, як захистити себе та рідних від надмірного сонячного світла та інших факторів, що впливають на розвиток раку шкіри. Дотримуйтеся рекомендацій:
1. Уникайте сонця опівдні. Обмежуйте перебування на сонці з 10 до 16 вечора. Плануйте активності в інший час доби. Сховавшись від сонця, ви вбережете себе від опіків та засмаги, що пошкоджують шкіру та збільшують ризик меланоми. За даними Американського товариства клінічної онкології (ASCO) вплив сонячного ультрафіолетового випромінювання B (UVB) більш тісно пов’язаний із меланомою. Проте, існують дані, за якими ультрафіолет A (UVA) також може відігравати певну роль у розвитку меланоми, а також у розвитку базального та плоскоклітинного раку шкіри. UVA здатний проходити крізь скло та може спричинити старіння та зморщування шкіри на додаток до раку шкіри. Важливо захищати шкіру як від UVA, так і від UVB випромінювань.
2. Користуйтеся сонцезахисним кремом. Засіб має бути широкого спектра дії з SPF (sun protection factor) не менше 30. Рекомендують використовувати крем навіть у похмурі дні. Наносити його бажано кожні 2 години, особливо, коли ви плаваєте чи пітнієте.
4. Більше одягу — більше захисту. Обов’язково прикривайте свої руки та ноги. Прикривайте голову капелюхом.
5. Не користуйтеся соляріями або лампами для штучної засмаги.
6. Оглядайте свою шкіру частіше. Щоби виявити зміни на шкірі, частіше оглядайте себе, використовуйте дзеркало, щоби перевірити важко доступні місця. Краще оглядати тіло повністю, не пропускаючи жодних ділянок.
Якщо вчасно виявити меланому, її вирізають хірургічно та лікують. Цей тип раку шкіри може проростати глибоко в шкіру (інвазійна меланома), поширюватися у судини та в лімфатичні вузли (метастатична меланома). Вчасна діагностика вбереже від багатьох несприятливих наслідків.
При перших ознаках змін на шкірі, одразу звертайтеся до лікаря! Не нехтуйте рекомендаціями, будьте уважні та бережіть своє здоров’я.
ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ ПРО РАК ЛЕГЕНЬ
Рак легень виникає тоді, коли клітини легень починають неконтрольовано ділитися. Вогнище ураження може розташовуватися у стінках великих та малих бронхів, бронхіол, а також в самій легеневій тканині, де в нормі здійснюється обмін газів.
За даними Центру медичної статистики МОЗ у 2020 році захворюваність на злоякісні новоутворення органів дихання та грудної клітини серед чоловіків склала 9 956 випадків, серед жінок — 2 347. Кількість випадків раку легень, трахеї та бронхів склала 8 136 — серед чоловіків та 2 049 — серед жінок.
Є кілька видів раку легень. Два основних види це:
• Недрібноклітинний рак легень — аденокарцинома, плоскоклітинна карцинома, крупноклітинна карцинома. Цей вид раку складає приблизно 80-85% усіх випадків.
• Дрібноклітинний рак легень — швидше росте і поширюється. Складає близько 10-15% усіх випадків.
Серед методів виявлення раку легень виділяють: флюорографію, рентгенографію, комп’ютерну томографію (КТ).
Якщо вчасно діагностувати хворобу, то її лікування може бути успішнішим, ніж при пізньому виявленні. Будьте уважні, та знайте про фактори ризику, симптоми та профілактику хвороби!
Фактори ризику
Серед факторів ризику раку легень, на які можна вплинути, виділяють:
• Куріння. Ризик раку легень у людей, які курять набагато вищий, ніж у тих, хто ніколи не курив. Чим довше ви курите, тим вище стає ризик. Сигари, трубки, сигарети або ж сигарети з низьким вмістом смол однаково шкодять здоров’ю.
• Пасивне куріння. Вдихання диму з навколишнього середовища або від людини, яка курить поруч з вами, збільшує ризик розвитку раку. American cancer society зазначає, що пасивне куріння спричиняє близько 7000 смертей від раку легень щороку.
• Вплив радону. Радон — це природній радіоактивний газ, що утворюється у результаті розпаду урану в ґрунті та гірських породах. Легені — це орган, через який радон проникає в організм людини. Тому він завдає їм найбільшої шкоди, особливо, коли радон сконцентрований у приміщенні, куди він потрапляє здебільшого через ґрунт.
• Вплив азбесту. Люди, які працюють з азбестом на шахтах, фабриках, текстильних заводах тощо, мають вищий ризик захворіти на рак легень, а саме мезотеліоми, типу раку, що починається у плеврі.
• Вплив канцерогенних агентів. Коли людина на роботі часто контактує з радіоактивними рудами (як-от уран), з інгаляційними хімічними речовинами (миш’як, берилій, кадмій, сполуки нікелю, хрому, продукти вугілля тощо), а також вихлопами дизельного палива, це може збільшувати ризик розвитку раку легень.
• Вживання певних дієтичних добавок. Дослідники виявили, що добавки бета-каротину, які приймали курці, збільшують ризику раку легень.
Наявність факторів ризику не означає, що людина обов’язково захворіє. Проте, їхня відсутність може зменшити ризик розвитку хвороби.
Симптоми раку легень
Рак легень тривалий час може бути безсимптомним. На більш пізніх етапах хвороби, людина може відчувати:
• тривалий кашель;
• кровохаркання;
• біль у грудній клітці, що часто посилюється при глибокому вдиху, кашлі, сміху;
• задишку;
• осиплість у голосі;
• часті інфекції — такі як бронхіт, пневмонія, які повертаються.
Проте, не варто оминати увагою більш специфічні симптоми, що можуть проявлятися, але на них часто не звертають уваги:
• синдром Горнера (може проявлятися паралічем повіки, звуженням зіниці та глибоким западанням ока з одного боку);
• синдром верхньої порожнистої вени (може проявлятися набряком і почервонінням обличчя, шиї, рук і верхньої частини грудей, інколи також призводить до головного болю, запаморочень і втрати свідомості);
• синдром Кушинга (може проявлятися збільшенням ваги, слабкістю, сонливістю, затримкою рідини, збільшенням артеріального тиску тощо);
• дерматоміозити;
• гіперкальціємія (високий рівень кальцію в крові);
• проблеми з нервовою системою (параліч м’язів: синдром Ламберта-Ітона тощо);
• набряки.
Ці симптоми можуть свідчити про інші хвороби, які не пов'язані із раком легень. Проте, якщо ви помітили якісь із них, обов’язково звертайтеся до сімейного лікаря! Не зволікайте та не залишайте це питання на потім. За потреби сімейний лікар направить вас до вузькоспеціалізованого фахівця.
Профілактика раку легень
Завдяки профілактиці ви можете зменшити ризик раку легень. Як можна профілактувати хворобу?
• Киньте курити. Якщо ви ніколи не курили, не починайте. Поговоріть із дітьми про шкоду цієї звички, а якщо курите чи хочете комусь допомогти кинути курити, заходьте на сайт Сервісу з надання допомоги у припиненні куріння. Поговоріть із сімейним лікарем про стратегії відмови від куріння.
• Уникайте пасивного куріння. Якщо ви живете з курцем, агітуйте цю людину кинути курити або принаймні закликайте не курити вдома, а лише у відведених для цього місцях. Уникайте місць, де курять.
• Перевірте свій будинок на радон, особливо, якщо знаєте, що живете у районі, де він розповсюджений. Будинок можна зробити безпечнішим.
• Уникайте канцерогенів на роботі. Вживайте запобіжних заходів, щоб захистити себе від шкідливого впливу канцерогенів. Наприклад, якщо вам видають маску на обличчя, обов’язково носіть її. Запитайте у лікаря, що ви можете зробити, щоб захистити себе на роботі.
• Їжте більше овочів і фруктів. Це найкращі джерела вітамінів і поживних речовин. Уникайте прийому великих доз вітамінів у формі таблеток, адже це може бути небезпечно для вашого здоров’я.
• Будьте фізично активними.
Рання діагностика раку молочної залози
Рак молочної залози є одним з найпоширеніших типів онкологічних захворювань серед жінок. Чоловіки також хворіють, але набагато рідше.
Рак молочної залози (РМЗ) — це неконтрольоване ділення клітин молочної залози, яке виникає внаслідок мутацій у генах, що відповідають за регуляцію поділу клітин.
Пухлини бувають доброякісними: їхні клітини на вигляд близькі до нормальних, вони не поширюються на сусідні тканини або частини тіла. Злоякісні клітини можуть поширюватися за межі початкової пухлини та формувати нові вогнища в інших органах — метастази. Ракові клітини можуть проникати у здорову тканину молочної залози, згодом у пахвинні лімфатичні вузли, а звідси — до інших частин тіла. Стадії раку молочної залози визначаються ступенем поширення пухлинних клітин за межі початкової пухлини.
До факторів ризику РМЗ належать:
• Стать. Жінки набагато частіше хворіють на рак молочної залози, ніж чоловіки.
• Вік. З віком ризик раку зростає.
• Сімейна історія хвороби. Якщо близькі родичі мали в анамнезі це захворювання, то є ймовірність появи РМЗ у нащадків.
• Генетика. Деякі мутації генів, що передаються від батьків до дитини (наприклад, BRCA1 та BRCA2) збільшують ризик РМЗ.
• Особиста історія захворювань грудей. Наприклад, якщо була виявлена атипова гіперплазія молочної залози, ризик захворіти збільшується.
• Радіаційне опромінення грудей чи обличчя. Якщо отримувалии променеву терапію в дитинстві чи в молодому віці.
• Ожиріння.
• Початок менструації у ранньому віці, до 12 років.
• Народження першої дитини після 30 років.
• Відсутність вагітності. Якщо жінка ніколи не була вагітною — ризик раку молочної залози збільшується.
• Гормонотерапія після менопаузи.
• Вживання алкоголю.
Кожна людина може допомогти собі зменшити ризик виникнення РМЗ. Для цього потрібно: регулярно проходити профілактичні огляди, збалансовано харчуватися, підтримувати вагу тіла в нормі, відмовитися від куріння та алкоголю, робити регулярно фізичні вправи.
За умови раннього виявлення пухлини — через самообстеження або проведення профілактичних оглядів у лікаря — у 95% випадків лікування завершується успішно.
Які виділяють три методи ранньої діагностики РМЗ:
• самостійне обстеження;
• клінічне обстеження в лікаря;
• мамографія.
На які тривожні ознаки варто звернути увагу при самообстеженні:
• у молочній залозі (МЗ) з’явилися ущільнення;
• одна з МЗ неприродно збільшилася;
• одна з МЗ опустилася;
• ділянка шкіри, що вкриває МЗ, зморщилася та схожа на апельсинову шкірку;
• сосок (або його частина) втягнулися в середину;
• із соска витікає темно-жовта або кров’яниста рідина;
• ви відчуваєте, що набрякає ваше передпліччя;
• зазнала змін шкіра на соску (з’явилися виразки, загрубілість, набряк, почервоніння);
• збільшилися лімфатичні вузли (під пахвами, над чи під ключицями).
Обстеження варто проводити 1 раз на місяць на 7–9 день із першого дня менструації або на 2–3 день після менструації. Під час менопаузи варто проводити дослідження щомісяця в 1 день місяця.
Не нехтуйте можливістю самодіагностики та обов’язково звертайтеся до лікаря у випадку виявлення незвичних змін і тривожних ознак.
Крім цього, ви можете робити наступне:
• Поговоріть із лікарем про скринінг раку молочної залози та разом оберіть найкращий варіант.
• Здійснюйте самообстеження. Періодичний огляд грудей допоможе простежити, чи відбуваються в них зміни, чи з’являються незвичні ознаки. При виявленні таких, одразу варто звернутися до лікаря.
• Поговоріть з лікарем про переваги та ризики постменопаузальної гормональної терапії.
• Обирайте правильне харчування.
Не забувайте про це та бережіть своє здоров’я.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО РАК ПРОСТАТИ
Простата (передміхурова залоза) — це невелика залоза форму якої можна порівняти з волоським горіхом. Вона виробляє насінну рідину, що живить та транспортує сперматозоїди. Рак простати — злоякісне новоутворення, що розвивається з епітелію передміхурової залози. Ця недуга є одним з найбільш поширених онкологічних захворювань серед чоловіків.
Деякі види раку простати можуть рости повільно та обмежуватися передміхуровою залозою, у такому випадку вони потребують мінімального лікування. Проте інші види раку, більш агресивні, можуть швидко розростатися за межі залози — в сусідні тканини.
Якщо рак простати виявити на ранній стадії, коли він росте лише у передміхуровій залозі, то є великі шанси на успішне лікування.
На ранній стадії рак простати не має симптомів. Коли ситуація погіршується, на пізніших етапах, чоловік може помітити:
• проблеми із сечовипускання;
• ослаблення струменя сечі;
• кров у сечі;
• кров у спермі;
• біль у кістах;
• значне схуднення;
• імпотенцію.
Пам’ятайте, якщо у вас з’являються ці симптоми або один із них, обов’язково звертайтеся до лікаря.
Фактори ризику, що можуть підвищити ризик розвитку раку передміхурової залози.
• Вік. Найчастіше цей вид раку зустрічається в чоловіків, старше 50 років.
• Сімейний анамнез. Якщо близьких родичів був рак простати (батько, брат тощо) або в родині є гени, що підвищують ризик розвитку раку молочної залози (BRCA1, BRCA2), ризик раку простати зростає.
• Ожиріння. Люди, які мають надмірну вагу, можуть мати вищий ризик розвитку раку простати.
• Расова приналежність. Представники негроїдної раси хворіють на рак простати значно частіше, ніж представники інших расових чи етнічних груп.
Якщо у вас є підвищений ризик розвитку раку простати, проконсультуйтеся із лікарем щодо можливості чи необхідності проведення тесту на визначення рівня простат специфічного антигену (ПСА).
ПРОФІЛАКТИКА РАКУ ШЛУНКА
Здоровий шлунок, як один з органів травної системи, значно впливає на якість нашого життя. За певних несприятливих умов, епітеліальні клітини шлунка, які виробляють ферменти для подальшого перетравлення їжі, здатні перетворюватися у ракові клітини.
Не можна однозначно назвати причину, яка спричиняє рак шлунка, проте відомо, що він виникає внаслідок поєднання факторів навколишнього середовища та накопичення специфічних мутацій.
Рак шлунка може вражати будь-яку частину шлунка, проте, частіше це основна частина органу (тіло шлунка).
Людина, яка зіштовхнулася з недугою може відчувати такі симптоми:
• труднощі з ковтанням;
• відчуття здуття після їжі;
• відчуття раннього (передчасного) насичення їжею;
• печії;
• розлад травлення;
• нудоту;
• біль у животі;
• блювоту.
Точний діагноз може поставити лише лікар на підставі ґрунтовного обстеження пацієнта. Якщо у вас наявні якісь із цим симптомів, запишіться на прийом до сімейного лікаря, який за необхідності направить вас до вузького спеціаліста для проведення додаткового обстеження.
В останні роки спостерігається тенденція до зменшення захворюваності на рак шлунка, проте, профілактика хвороби залишається в пріоритеті.
Фактори ризику, що підвищують ризик раку шлунка:
• зараження бактерією Helicobacter pylori;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
• ожиріння;
• тип харчування, при якому людина споживає велику кількість солоної та копченої їжі;
• тип харчування, при якому людина споживає мало фруктів та овочів;
• тривале запальне захворювання шлунка (гастрит);
• куріння;
• поліпи шлунка.
Як ви можете профілактувати хворобу?
• Підтримуйте здорову вагу! Стежте за своїм індексом маси тіла. Якщо у вас зайва вага, поговоріть зі своїм лікарем про стратегії, які допоможуть схуднути.
• Споживайте більше фруктів та овочів. Користуйтеся принципом тарілки здорового харчування, формуйте меню так, що ви з’їдали щодня 4 порції фруктів та 5 порцій овочів.
• Зменште кількість соленої та копченої їжі.
• Киньте курити. Куріння підвищує ризик розвитку раку шлунка, а також багатьох інших видів раку. Кинути палити може бути дуже важко, тому зверніться за допомогою до лікаря.
• Запитайте у свого сімейного лікаря про ризики розвитку раку шлунка.
