До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі

Податкова служба забезпечує виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків

Стратегічні цілі Національної стратегії доходів: 

• забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні; 
• забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування; 
• зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління; 
• підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами; 
• створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

 

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – вересень 2024 року

За січень – вересень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Переробна промисловість» – 16,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,3 %;

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 10,9 %.

Найбільше зростання сплати за січень – вересень 2024 року відносно січня – вересня 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,6 раза, або +84,7 млрд гривень;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 23,2 %, або +37,9 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 19,6 %, або +34,6 млрд грн;

«Професiйна, наукова та технiчна дiяльнiсть» – зростання на 62,6 %, або +21,5 млрд гривень.

 

Єдиний внесок: порядок повернення надміру та/або помилково сплачених коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів. 

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі) , також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

 

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою / поверненням платежів, та їх практичне застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені здійснюється відповідно до вимог ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені».

Законом України від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» внесено зміни до ст. 43 ПКУ, а саме: 

пункт 43.2. «У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків»;

пункт 43.4. «Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг»;

абзац перший пункту 43.4 1 слова «на поточний рахунок платника податків в установі банку» замінено словами «на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг».

Слід зазначити, що небанківський надавач платіжних послуг – це надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг належать:

платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

філії іноземних платіжних установ;

установи електронних грошей;

фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

оператори поштового зв'язку;

надавачі нефінансових платіжних послуг.

 

Яким чином у звітах № 1-ВП та № 1-ОП заповнюється інформація щодо обсягів одного коду продукції/товару, облік яких ведеться одночасно в різних одиницях виміру, в т. ч. якщо суб’єкт господарювання веде облік таких товарів лише за однією з таких одиниць виміру?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форми та Порядки заповнення звітів № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ВП) та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), а також Коди, одиниць виміру та видів продукції/товару затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 (далі – Наказ № 296) із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.

Зокрема, по деяких кодах продукції/товарах, Наказом № 296 встановлено дві одиниці виміру.

Порядками заповнення Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП передбачено, що окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, показників щодо одного коду продукції/товару, облік яких ведеться одночасно у різних одиницях виміру та зазначаються відповідно коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими Наказом № 296, зокрема, п. 12 розд. ІІ Порядку заповнення форми Звіту № 1-ВП та п. 1 розд. ІІ Порядку заповнення форми Звіту № 1-ОП.

Отже, якщо у Кодах, одиницях виміру та видах продукції/товарів, затверджених Наказом № 296, для коду продукції/товару встановлено:

- дві одиниці виміру, то у звітах № 1-ВП та № 1-ОП інформація про обсяги такого товару/продукції зазначається по кожній одиниці виміру окремими рядками;

- одну одиницю виміру коду продукції/товару, то у звітах № 1-ВП та № 1-ОП зазначається інформація про обсяги такого товару/продукції лише за такою одиницею виміру.

 

Як перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) можна на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua/) у розділі «Перевірка підписаних даних».

Для цього у визначеному полі потрібно завантажити необхідний попередньо підписаний файл зі свого носія та натиснути на кнопку «Перевірити».

Після автоматичного переходу на наступну сторінку відображаються результати створення та перевірки підпису, підтвердження цілісності даних.

Крім того, користувач може завантажити Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, в якому містяться дані щодо результатів перевірки підпису, а також дата час перевірки, найменування та розмір файлу, ідентифікаційні дані, які однозначно визначають кваліфікованого надавача та користувача електронних довірчих послуг, строк дії, серійний номер сертифікату відкритого ключа тощо.

 

За одним договором купівлі-продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, отримано дохід: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок до переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об’єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній визначено ст. 120 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року   № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Так, у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об’єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ.

Відповідно до частини шістнадцятої ст. 120 ЗКУ предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об’єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкта (частки у праві спільної власності на неї).

Також слід зазначити, що частинами дев’ятою та десятою ст. 79 прим. 1 ЗКУ земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Пунктом 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення;

- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Крім того, відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Враховуючи викладене, оскільки житловий будинок та земельна ділянка під ним є окремими об’єктами права власності, а також зважаючи на положення п. 172.8 ст. 172 ПКУ, будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості є продажем цього майна, то з метою оподаткування дохід, отриманий від продажу житлового будинку та дохід від продажу земельної ділянки оподатковуються у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу.

Так, наприклад, дохід, отриманий від продажу житлового будинку, який перебуває у власності понад три роки, не оподатковується, а дохід від продажу земельної ділянки під ним, яка не отримана у спадщину та перебуває у власності більше трьох років оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу, а саме за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, п.п. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за неосновним місцем обліку – для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється після зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, в полі «Контролюючий орган, до якого подається документ» необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку) платника податків.

 

Під час сплати бюджетних / небюджетних платежів заповнюйте реквізити платіжної інструкції правильно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

 

Про затвердження Порядку складення акцизного електронного документа та форми такого документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2024 року № 1144 (далі Постанова № 1144) затверджено Порядок складення акцизного електронного документа та форми такого документа.

Постанову № 1144 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 05.10.2024 № 203 і вона набула чинності 05.10.2024.

 

Затверджено Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 02.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2024 № 410 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2024 року за № 1363/42708) (далі – Наказ № 410), яким затверджено Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Положення).

Наказом № 410, зокрема розділ V Положення доповнено новим пунктом 5, відповідно до якого під час отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг фізична особа – платник податків може подавати до визначених нею органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, інформаційні системи яких підключені до Порталу Дія, дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Фізична особа – з платник податків також може подавати електронні копії відомостей із Державного реєстру, зокрема електронні копії електронних відображень відомостей із Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які наявні в Державному реєстрі, сформовані з використанням засобів Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, електронна копія відомостей із Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору формується у разі подання фізичною особою запиту до Державного реєстру засобами Порталу Дія.

Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків / відомостей із Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору здійснюється Порталом Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з Державним реєстром із урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

Наказ № 410 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.10.2024 № 84 і з ним можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/79146.html

 

Яким чином здійснюється зняття з обліку у контролюючих органах ФОП у разі її смерті, оголошення померлою або визнання такої особи безвісно відсутньою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичну особу – підприємця (ФОП) вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення реєстраційних дій.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (частина друга ст. 13 Закону № 755).

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта ст. 13 Закону № 755).

Аналогічну норму щодо зняття з обліку фізичної особи – підприємця на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, містить п.п. 1 п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (абзац другий п.п. 1 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Якщо контролюючим органом від спадкоємців отримано копію свідоцтва про смерть фізичної особи, яка зареєстрована підприємцем, і стосовно такого підприємця до ЄДР не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, контролюючий орган надсилає державному реєстратору копію свідоцтва про смерть такої фізичної особи – підприємця для вжиття заходів, визначених Законом № 755 (п.п. 8 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Відповідно до п.п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань платника податків є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи.

Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, встановлений ст. 99 ПКУ.

Зокрема, п. 99.1 ст. 99 ПКУ встановлено, що виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.