Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до новин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Державна Податкова Служба
25.11.2024

Офіційно оформлені трудові відносини – важлива складова стабільної роботи економіки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що одним із напрямів діяльності податкових органів є запобігання використанню незадекларованої праці.

Незадекларована праця не тільки є ризиком недонадходжень коштів до бюджетів, що обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, а й створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

За порушення законодавства про працю можуть бути застосовані різні види санкцій, залежно від характеру і наслідків порушення, а також від суб’єкта господарювання, який його скоїв.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. 

Нагадуємо, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії

Акцентуємо увагу, що задекларована праця – це відповідна репутація і імідж компанії, яка, сумлінно сплачуючи кошти до бюджетів, вносить особистий вклад в економіку країни та її обороноздатність.

 

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – жовтень 2024 року

За січень – жовтень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

 «Переробна промисловість» – 16,9 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

 «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,1 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,6 %;

 «Фінансова та страхова діяльність» – 10,1 %.

Найбільше зростання сплати за січень – жовтень 2024 року відносно січня – жовтня 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фінансова та страхова діяльність» – зростання у 2,6 раза, або +85,8 млрд гривень;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання на 23,5 %, або +42,5 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 20,8 %, або +40,6 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – зростання на 37,4 %, або +22,8 млрд гривень.

 

Граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом дії воєнного стану в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, підрозд. 2 розд. XX ПКУ доповнено п. 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

 

ФОП – платник єдиного податку другої групи йде в декретну відпустку: за які місяці такого платника буде звільнено від сплати єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (абзац другий п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Згідно із п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) до соціальних відпусток віднесені, зокрема: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка при народженні дитини.

Згідно зі ст. 17 Закону № 504 оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку. Тривалість такої відпустки визначається ст. 17 Закону № 504.

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац перший ст. 18 Закону № 504).

Питання відпустки при народженні дитини врегульоване у ст. 19 прим. 1 Закону № 504, згідно з якою така відпустка надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пп. 1 – 3 частини першої ст. 19 прим. 1 Закону № 504, на підставі письмової заяви відповідної особи.

ПКУ не відокремлює (не конкретизує) вид відпустки, який є підставою для звільнення платника єдиного податку від сплати єдиного податку відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ, а лише визначає, що звільнення від сплати єдиного податку на час відпустки можливе лише протягом одного календарного місяця на рік.

Одночасно, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з Законом № 504 надається жінкам на підставі медичного висновку, а отже у разі підтвердження інформації про непрацездатність відповідним витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності платник єдиного податку першої/другої групи, який не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на цей період, якщо він триває 30 і більше календарних днів.

Якщо підтверджений відповідним витягом період непрацездатності розпочався до 20 числа місяця та закінчився у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку за календарний місяць, в якому почався період непрацездатності, та за всі повні календарні місяці, які припадають на цей період непрацездатності (у разі їх наявності), а за календарний місяць, в якому відповідно до даних, зазначених у витязі з Електронного реєстру листків непрацездатності, період непрацездатності закінчився, єдиний податок сплачується відповідно до норм ПКУ.

Крім того, довідково повідомляємо, що на сьогодні п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1187), розробленої на виконання вимог пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706) з метою приведення у відповідність положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення), до вимог Закону № 3706 для забезпечення комплексного підходу до механізму застосування режиму експортного забезпечення до операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів.

Постановою № 1187 запропоновано внести зміни до окремих положень Порядку зупинення, зокрема, доповнити новими нормами, що визначають ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в яких відображено операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та уточнено механізм проведення автоматизованого моніторингу для таких операцій.

З повним текстом Постанови № 1187 можна ознайомитися за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zupynennia-reiestratsii-podatkovoi-nakladnoirozrakhunku-s1187181024

Інформаційні матеріали розміщено на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Прес-центр/Презентаційні матеріали/Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення (https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/834866.html).

 

Затверджено Зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 30.09.2024 № 478 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 15.10.2024 за №1552/42897) (далі – Наказ № 478) затверджено зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 № 617, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2003 за № 1054/8375 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 03.11.2007 № 1100)

Наказ № 478 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2024 № 94. 

 

«Моя податкова»: для отримання податкової знижки подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи у зручний спосіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мобільний застосунок ДПС України «Моя податкова» у розділі «Послуги» надає можливість подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для отримання податкової знижки.

Для цього:

- оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

- вкажіть суму витрат відповідного виду;

- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

- підпишіть та надішліть.

Завантажити застосунок «Моя податкова» можливо в AppStore або GooglePlay. Ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача електронних довірчих послуг та використовуйте більше сервісів.

Долучайтесь та використовуйте зручні податкові сервіси!

Нагадуємо, що за витратами, понесеними у 2023 році, громадяни мають право на податкову знижку до кінця поточного року. Декларація подається по 31 грудня 2024 року (включно). 

 

Особливості листування через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).

Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад    25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).

Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:

- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);

- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.

 

Як складається та реєструється в ЄРПН РК з типом причини 20 до помилкової (зайвої) ПН, що не підлягала наданню отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, 

Згідно з п. 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) двох і більше податкових накладних (ПН), складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

- у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

- у заголовній частині розрахунку коригування (РК) у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у п. 25 Порядку № 1307, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, зокрема, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Отже, розрахунок коригування, що складається до зайво складеної податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю) – підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). При цьому у верхній лівій частині такого розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини 20.

 

Випадки та строки, в які контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ФОПа – платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців четвертої групи за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);

- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);

- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);

- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами) щодо платників четвертої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення (п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);

- у випадках, визначених п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Абзацом другим п. 299.11 ст. 299 ПКУ встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до загального фонду держбюджету

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, наразі удосконалення податкового адміністрування і підвищення рівня дотримання платниками податкового законодавства – важливий напрямок роботи податкової служби.

Платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів, зокрема податку на прибуток підприємств. 

Так, з початку поточного року до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 4,2 млрд грн податку на прибуток підприємств. Надходження виросли на понад 1,5 млрд грн у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року, темп росту склав 160,7 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що на виконання Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» з метою запровадження особливостей податкового адміністрування під час дії воєнного стану для платників наказом Міністерства фінансів України 07.10.2024 № 495 затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

«Сьогодні для сумлінного бізнесу спрощується механізм взаємодії з податковою службою. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових зобов’язань. Продовжуємо працювати і наповнювати бюджети», – акцентувала очільниця податкової служби регіону.

 

До уваги органів місцевого самоврядування, військових / військово-цивільних адміністрацій, а також платників місцевих податків і зборів!

Державна податкова служба України повідомляє, що з метою виконання частини першої пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021, та забезпечення використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, а також у зв’язку з прийняттям змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та набранням чинності наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1191 (далі – Постанова № 1191) внесено зміни до  постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330).

Постановою № 1191 передбачено запровадити надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA», додатки 1 – 8 до Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, що були затверджені Постановою № 1330, затверджено у нових редакціях та додано нові додатки: «Перелік пільг із земельного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Перелік пільг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Ставки орендної плати».

Постанова № 1191 офіційно опублікована у виданні «Урядовий кур’єр», 25.10.2024, № 217, порядок набрання чинності – через 60 днів з дня опублікування.

 

Щодо отримання фізичною особою, яка є найманим працівником та одночасно є/або була самозайнятою особою, відомостей з ДРФО – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр, ДРФО).

Чи може фізична особа, яка є найманим працівником та одночасно є або була самозайнятою особою, отримати за вказаний у заяві (за формою № 10ДР) період відомості з ДРФО – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, в яких наведена інформація одночасно з поданих додатків за формою № 4ДФ до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, податкових декларацій про майновий стан і доходи, податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП?

Згідно з п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.

Відповідно до п. 1 розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення), фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Пунктом 4 розд. Х Положення, зокрема, визначено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява) (додаток 14 до Положення).

Згідно з приміткою до Заяви відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до додатка за формою № 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – додаток № 4ДФ) – відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС (до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ)), та відповідно до поданих фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податкових декларацій. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою, наведеною в додатку 15 (далі – Відомості) до Положення (п. 6 розд. Х Положення).

Відомості надаються відповідно до:

1 – додатка за формою № 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, в графі «Сума нарахованого доходу» зазначаються суми нарахованого доходу з графи «3а» ф. № 4ДФ, в графі «Сума виплаченого доходу» зазначаються суми виплаченого доходу з графи «3» ф. № 4ДФ, в графі «Сума утриманого податку/нарахованого» зазначаються суми утриманого (нарахованого) податку з графи «4а» ф. № 4ДФ, в графі «Сума утриманого податку/перерахованого» зазначаються суми утриманого (перерахованого) податку з графи «4» ф. № 4ДФ (до 01.01.2021 – Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ);

2 – податкової декларації платника єдиного податку (наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578) – в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 8 розд. V, в графі «Сума податку» зазначаються значення рядка 12 розд. V – для платників єдиного податку третьої групи, платники першої та другої груп сплачують фіксовану ставку єдиного податку;

– податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (наказ Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124) – в графі «Сума доходу» зазначається сума значень рядка 1 розд. І, в графі «Сума податку» зазначаються сума значень рядка 2 розд. І (сума значень рахується в межах звітного кварталу) – поле «ознака доходу» по цим записам приймає значення 503 – 1 квартал, 506 – півріччя, 509 – 9 місяців, 512 – рік;

– податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859) – в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 12 «Загальна сума річного доходу» розд. ІV, в графі «Сума податку» зазначається значення рядка 1.1 розд. ІIІ додатку Ф2 до податкової декларації/рядка 3.1 розд. V додатка Ф2 до податкової декларації (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 999);

3 – податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859). В графі 7 «Сума доходу/нарахованого» зазначається загальна сума річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 888).

14 – податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 року № 143), дата запровадження 01.01.2023, категорія платника: «громадянин»/«особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства»/«підприємець» в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 12 розд. ІV (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 777).

Самозайнята особа самостійно визначає суму отриманого доходу, яка підлягає декларуванню у податковій звітності та несе відповідальність за повноту і достовірність цих даних.

Слід зазначити, що суми доходів, які задекларовано фізичною особою в податковій звітності (результати обробки запису 2, 3, 14) можуть включати суми доходів, що зазначені у звітності, поданій податковими агентами (результат обробки запиту – 1).

Інформація надається в повному обсязі для самостійного визначення сукупного доходу, отриманого фізичною особою у звітному періоді від різних видів діяльності та усіх джерел доходу.

 

Особливості обчислення та сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про таке.

Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Яким чином обчислюється та сплачується рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами?

Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).

Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).

За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Пунктом 18 Примірного договору довгострокового тимчасового користування лісами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 № 551, передбачено встановлення у гривнях рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до рішень обласних та Київської міської рад.

Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.

З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.

Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у Декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої Декларації (абзац перший п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, самостійно обчислює квартальну суму податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів виходячи із річної суми рентної плати, визначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами.

В Декларації та Додатку 9 сума податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відображається щоквартально рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами та сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Декларації.

2025 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше