УВАГА КОНКУРС!

«Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2025 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:

заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;

копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

               Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а до 13 грудня
2024 року.

               Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2024 року о 14.00 годині за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:

(056) 370-10-64».

 

Електронний кабінет - удосконалення процесів ведення обліку платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:

• перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
• подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
• визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;
• перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
• проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
• управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені. 
• Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:
• J13002002 – для юридичних осіб; F13002002 – для фізичних осіб.

 

 

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг; 

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. 

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків 

- для юридичних осіб шаблон «J1302002», 

- для фізичних осіб шаблон «F1302002».

Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

 

За який період розраховуються галузеві показники, які беруться до уваги при формуванні Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для розрахунку всіх середніх показників використовуються дані податкової звітності за останні 4 повні квартали (сумарно за 12 місяців). Лише заробітна плата розділяється на чотири квартали.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

 

Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.

При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства. 

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

 

Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2» до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Подання додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» є обов’язковим при заповненні рядка 19 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

У таблиці 1 додатка 2 здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 декларації, а саме:

у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);

у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:

у разі формування від’ємного значення за рахунок:

– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;

– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;

– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;

– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);

– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);

у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;

у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);

у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;

у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:

у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації);

у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).

У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).

 

У якому вигляді подаються письмові пояснення у разі зупинення реєстрації зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок прийняття рішень).

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень (п. 11 Порядку зупинення).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, письмові пояснення платник податку може подати за формою J/F13126 «Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» скориставшись підменю «Заяви, запит на отримання інформації» меню «Додатково» приватної частини Електронного кабінету. У якому вигляді подаються письмові пояснення у разі зупинення реєстрації зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування?

 

Понад 2,0 млрд грн на обороноздатність країни – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

З початку 2024 року на підтримку Збройних Сил України платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,0 млрд грн військового збору. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року, надходження виросли майже на 166,6 млн грн, темп росту – 108,8 відсотків.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасно сплачені податки і збори та зазначила, що наразі забезпечення дотримання платниками податків законодавства – важливий етап у діяльності податкової служби.

«Податкова служба за прозорі та відкриті взаємовідносини з бізнесом-спільнотою. В межах Національної програми доходів спрощення податкових процедур і доступ до фахової допомоги – це посилення доброчесності і підвищення рівня дотримання платниками податкового законодавства, що в свою чергу є запорукою стабільних податкових надходжень, а отже і стабільної української економіки», – підкреслила Наталя Федаш.

 

Особливості отримання податкової знижки

До відеогалереї⇓

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/840045.html

 

Повернення коштів єдиного внеску: до заяви платник додає копію / електронну копію розрахункового документа, що підтверджує сплату коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 9далі – єдиний внесок) визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).

Повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів, яка подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Таку Заяву також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків». 

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що формою Заяви, визначеною у Додатку 1 до Порядку, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

Згідно п.10 Порядку, Заява залишається без задоволення у таких випадках:

- невідповідність Заяви формі, визначеній у Додатку 1 до Порядку

- недостовірність викладеної у Заяві інформації;

- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

- наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;

- ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

 

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.11.0) (станом на 25.10.2024):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400:

J0200126 – Податкова декларація з податку на додану вартість (ЮО);

J0200526 – Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)»;

J0215226 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

J0299826 – Додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)»;

J0299326 – Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (Д4)»;

J0215726 – Додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)»;

J0215826 – Додаток 6 «Заява про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6)»;

J0215526 – Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

J0217026 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

J0215626 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування;

F0200126 – Податкова декларація з податку на додану вартість (ФО);

F0200426 – Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)»;

F0215226 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0299826 – Додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)»;

F0299326 – Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д4)»;

F0215726 – Додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)»;

F0215826 – Додаток 6 «Заява про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6)»;

F0215526 – Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

F0217026 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

 

Хто зобов’язаний вести облік товарних запасів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам податків – користувачам реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного податку другої – четвертої груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП третьої групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Отже, платники єдиного податку другої – третьої груп, які не здійснюють реалізацію перелічених вище груп товарів та/або не зареєстровані платниками ПДВ, звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, незважаючи на те, що зобов’язані проводити розрахунки за товари, роботи та послуги із застосуванням РРО/ПРРО.

 

Який порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 6 розд. IІІ Положення № 822).

Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків ((прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) в контролюючому органі у разі пред’явлення:

- свідоцтва про народження дитини;

- документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС – важливий напрямок роботи, який забезпечується управлінням організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

У січні – жовтні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 301 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 67 одиниць (січень – жовтень 2023 року – 368 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: 

- щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 183 звернень (61%);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 50 звернень  (16,7%); 

- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 звернення (1 %)

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 14 звернень (4,7%).

У січні – жовтні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 123 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 35 (28,5%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 24 (19,5%);

- контрольно-перевірочна робота – 22 (17,9%);

- податкова заборгованість – 7 (5,7%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 5 (4,1%);

- податкова знижка – 2 (1,6%);

- інші питання – 28 (22,7%). 

У січні – жовтні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 178 звернень. 

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 9 звернень. Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (44,5%);

- податок на майно – 2 звернення (22,2%)

- отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);

- надання податкових консультацій – 1 (11,1%);

- інші питання – 1 (11,1%).

Протягом десяти місяців 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 24 звернення.

 

Платники під час сплати податкових платежів використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.

Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

 

Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:

«Код платника»; 

«Код фактичного платника»;

«Призначення платежу».

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ,  фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:

юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

 

Суб’єкт господарювання змінив місце торгівлі: чи можливо внести зміни до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Згідно з п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817 ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).

Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 грн. а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн. на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема, м. Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 грн. на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481 як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Таким чином, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв (тютюнових виробів) за визначеним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі.

На нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

 

Воєнний стан: нерухоме майно фізичної особи пошкоджено або знищено. Що з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), визначено ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку визначеному п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Підпунктом «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

За наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку.

Сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості (п.п. «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується зокрема за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.

Підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Реєстру пошкодженого та знищеного майна та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.

Враховуючи зазначене, об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.