Платформа довіри: новий субсайт ДПС

Для об’єднання зусиль бізнесу та держави у боротьбі з тіньовою економікою було ухвалено Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813). Це ще один крок на шляху впровадження ризик-орієнтованої системи в роботі ДПС.

Законом № 3813 передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та оприлюднення цього переліку на вебпорталі ДПС.

Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з  оподаткуванням, та потраплять до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства отримають певні податкові переваги.

Мова йде, зокрема, про мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів. Також буде скорочено строки камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій.

Для таких платників спрощується механізм взаємодії з податковою, оскільки за кожним з них буде закріплено комплаєнс-менеджера з метою підвищення якості обслуговування.

Запровадження саме щоквартального формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства дозволить платнику податків переглянути результати та обставини здійснення діяльності та вжити заходи щодо покращення  власних показників.

З метою покращення сервісів для платників податків ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри».

Користуючись цим субсайтом, платники мають можливість отримати зручний доступ до актуальної інформації, зокрема, Переліків платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, видів економічної діяльності, груп платників податків та періодів.

Так, інтерактивне головне меню субсайту «Територія високого рівня податкової довіри» містить такі сервіси:

- Кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну актуальну (поточну) дату.

- Перевірити, чи входить субʼєкт господарювання до Переліку.

- Перехід до меню «Платники з Переліку».

- Перехід до приватної частини Електронного кабінету.

- Мапа платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (Територія податкової довіри).

- Питання – відповіді.

- Контактна інформація та зворотній звʼязок

 

Інформаційні кампанії як засіб формування податкової культури

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової  на тему: «Інформаційні кампанії як засіб формування податкової культури».  

Одним із основних завдань податкової служби є формування податкової культури, тобто усвідомлення громадськістю та бізнесом важливості своєчасної сплати податків для розвитку держави. 

Використання інформаційних кампаній дозволяє донести важливі повідомлення, вплинути на поведінку платників податків і підвищити рівень свідомого виконання податкових зобов'язань.

Для поліпшення обізнаності платників податків ДПС України запроваджено і діють три інформаційні кампанії, в яких активну участь приймають і фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Перша - кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року. Є однією з основних ініціатив, яку податкова служба України проводить щорічно. 

Ця кампанія спрямована на заохочення громадян до добровільного декларування доходів та інформування про можливість отримання податкової знижки.

Нагадаю, що фізичні особи мають можливість отримати податкову знижку за витратами, здійсненими у 2023 році.

Для цього до 31 грудня 2024 року включно необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація). 

Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступний рік. 

Право на податкову знижку визначено ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). 

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

До податкової знижки можна включити витрати, зокрема:

частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі за договором довгострокового навчання;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;

суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб);

суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

суми витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

З метою отримання права на податкову знижку платник податків подає податкову декларацію до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Друга – кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами (Національна стратегія доходів до 2030 року).

Основною метою кампанії є забезпечення прозорості процесу запровадження Національної стратегії доходів, підвищення обізнаності про її значення для економічного розвитку країни, а також залучення громадян до активного обговорення та участі в реалізації стратегії.

Національна стратегія доходів розрахована на 6 років з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності  у період воєнного стану і після його припинення. 

Вона передбачає удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації законодавства України до законодавства ЄС та зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів та посилення антикорупційних заходів .

Заходи із впровадження НСД, передбачають, зокрема:

- моніторинг звітів про підзвітні рахунки податкових резидентів України з метою виявлення ймовірно прихованих фінансових активів;

-  удосконалення процедури стягнення податкового боргу, забезпечення прозорого обміну інформацією з членами глобального Форуму ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку);

- запровадження обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній: налагодження ефективного процесу обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами для оцінки ризиків, трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних із розмиванням податкової бази;

-  зниження впливу «людського фактора» на процеси обміну податковою інформацією, забезпечення дотримання конфіденційності інформації;

- впровадження процедур Е-аудиту.

Третя – інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) в Державній податковій службі України має на меті ознайомити платників податків з новими підходами в управлінні податковими ризиками, що впроваджуються в Україні. Ця кампанія є важливим кроком до підвищення прозорості, ефективності податкової системи та забезпечення справедливого оподаткування.

Світова практика адміністрування податків і зборів побудована зокрема на управлінні комплаєнс-ризиками. Тобто, ризиками дотримання податкового законодавства.

У Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, зазначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі" (набрала чинності 31 липня 2024 року).

Ця Постанова не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Вона є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Впровадження системи управління податковими ризиками є важливим етапом у діяльності податкової служби, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.

Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.

Основні новації Експериментального проекту:

Перше – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами, а саме:

ризик реєстрації – (це випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків)

ризик звітності – (це випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі);

ризик сплати – (це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;)

ризик декларування – (це випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно)).

Друге – уніфікація правил визначення податкового ризику: створення паспортів податкового ризику – (уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень).

Третє - централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них: (створення Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу, відповідального за впровадження комплаєнсу у податковій сфері, який здійснюватиме координацію роботи з управління податковими ризиками.)

Четверте - систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі податкової служби: (на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.)

П’яте - самооцінка ефективності проведеної роботи: Передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. За результатам Експериментального проєкту будуть надані відповідні оцінки.

Експериментальний проєкт – це нові можливості та удосконалення практики діяльності податкової служби щодо управління ризиками.

Як результат – посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками.

Більш детальну інформацію про проведення цих інформаційних кампаній, а також інші корисні повідомлення Ви можете знайти на наших інформаційних ресурсах:

- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС;

- наша сторінка у соціальній мережі Facebook;

- YouTube канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

 

Про порушення прав споживачів щодо видачі фіскальних чеків інформуйте ДПС

Державна податкова служба України звертається до споживачів з проханням проявляти свідому громадянську позицію ­­­– щоразу вимагати у продавців фіскальний чек для захисту своїх прав, уникати сумнівних місць торгівлі, а також таких, де не видають фіскальні чеки за покупки.

У разі наявності у споживачів інформації щодо фактів невидачі продавцями фіскальних чеків, видачі фіскальних чеків, у яких зазначена невірна сума чи відсутня інформація про частину придбаних продуктів (особливо підакцизних), фактів відмови у розрахунку банківською картою, таку інформацію слід надсилати до ДПС, зокрема:

на поштову адресу ДПС: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 або адресу відповідного територіального органу ДПС відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»;

через Контакт-центр ДПС за телефоном 0 800 501 007, послідовно натиснувши на інтерактивному голосовому автовідповідачі кнопки «5» та «2» (не потребує написання письмової скарги);

із використанням мережі «Інтернет», засобів електронного зв’язку, надіславши на електронну адресу zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканованої копії чи фотокопії письмового звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання або підписане кваліфікованим електронним підписом.

Звертаємо увагу, що виконання вимог чинного законодавства України є обов’язком кожного громадянина нашої держави. Кошти, сплачені до  державного бюджету, забезпечують фінансування Збройних Сил України, реалізацію державою соціальних гарантій, зокрема, забезпечення своєчасних виплат тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення.

 

До уваги платників! Відбувається фішингова атака. Здійснюється розсилка фейкових листів, які містять шкідливе програмне забезпечення

Протягом останніх днів зафіксовано факт масового розповсюдження електронних листів начебто від імені Державної податкової служби України, що містять посилання для завантаження файлу. У випадку переходу за прикріпленим посиланням на комп'ютер буде завантажено файл, відкриття якого призведе до запуску шкідливої програми, що створить технічні можливості для прихованого несанкціонованого доступу до персональних компʼютерів.

З огляду на це повідомляємо, що відправка таких повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної податкової служби України.

Звертаємося до платників з проханням звертати особливу увагу на адресу електронної пошти відправника листа та перевіряти її достовірність.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» (зі змінами) (далі – Постанова КМУ № 851):

«Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити:

«використання посадовими особами для здійснення службового листування виключно електронних поштових скриньок, розміщених на серверах, які перебувають у доменній зоні GOV.UA або .УКР».

Враховуючи викладене, повідомляємо, що для здійснення службового листування ДПС не використовує адреси електронної пошти зареєстровані в домені «klenba.cz».

Офіційним зареєстрованим доменом ДПС є «tax.gov.ua», а отже всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити другою частиною назви (після символу «@») доменне ім’я «tax.gov.ua».

Водночас наголошуємо, що існує реальна небезпека зараження персональних комп'ютерів вірусами, що розповсюджуються електронною поштою. Додатки (вкладення) до електронних поштових повідомлень можуть містити віруси та шкідливе програмне забезпечення. Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .zip або .rаr формату, а також файлів з розширенням .scr, .ехе. Завданням зловмисників є введення в оману користувача для відкриття ним вкладення.

 

Коли Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).

Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).

Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його ст. 39 прим. 3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.

Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом Організації економічного співробітництва та розвитку, Багатостороння угода CRS 28 червня 2024 року набрала чинності для України.

ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України.

Багатостороння угода CRS – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.

На сьогоднішній день Україна обмінюється фінансовою інформацією щодо рахунків у рамках Багатосторонньої угоди CRS з близько 120 країнами світу, які приєдналися до автоматичного обміну фінансовою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.

 

Дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно із п. до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня. 

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;

- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 і № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.

 

Право фізичної особою на звірку даних по об’єктах нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Це визначено п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

 

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів. 

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу. 

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

 

Національна стратегія доходів: впровадження реформ та управління змінами

Переглянути відео тут ⇒ https://cutt.ly/GeFCvV9S

  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/837514.html

 

Система управління комплаєнс-ризиками у податковій службі: про основне

 Переглянути відео тут ⇒ https://cutt.ly/LeFCbzOa

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/837515.html

 

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати

- та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

 

Наказ № 400: особливості складання податкової звітності з ПДВ – загальні положення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на додану вартість.

Державна податкова служба України (ДПС) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), інформує про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ.

Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми податкової звітності з ПДВ та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом МФУ від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок).

Як визначено пунктом 4 Наказу № 400, він набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Офіційно Наказ № 400 було опубліковано 25.09.2024 («Офіційний вісник України» від 25.09.2024 № 82), отже він набрав чинності з 01.10.2024.

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Отже, податкові декларації з податку на додану вартість, починаючи зі звітного (податкового) періоду – жовтень 2024 року, складаються виключно за формами, що викладені у новій редакції Наказом № 400 (подаються з 01 листопада 2024 року).

Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зміни, внесені до форм податкової звітності, а також до Порядку, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог Кодексу з метою практичної реалізації податкових механізмів, зокрема у частині:

- застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), перелік якої визначено у статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, а також змін, внесених до Кодексу законами України від 07 лютого 2023 року № 2918-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» та від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».

Зважаючи на те, що запровадження РЕЗ здійснюватиметься на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, рядки податкової декларації, уточнюючого розрахунку та пов’язані з ними відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ;

- застосування змін, пов’язаних з проведенням перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно зі змінами, внесеними до Кодексу Законом України від 23 лютого 2024 року     № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства»;

- забезпечення ефективного адміністрування податку на додану вартість, зокрема здійснення автоматизованої перевірки декларування платником суми від’ємного значення.

Детальніше – у листі ДПС від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.