Трудові відносини: переваги задекларованої праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Задекларована праця – це офіційне оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства. 

При цьому, роботодавець сплачує всі необхідні платежі (ПДФО, військовий збір і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)). 

У свою чергу працівник отримує гарантію захисту трудових та соціальних прав.

Що дає задекларована праця?

- Безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень;

- регулярну заробітну плату, не нижчу за мінімальну, з відрахуванням податків, зборів та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;

- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Яких гарантій позбавляє незадекларована праця? 

- Не фіксується в офіційних документах;

- не надає права на оплачувані лікарняні і відпустки;

- позбавляє права на пенсію, адже бюджети не отримують необхідних надходжень у вигляді податків та єдиного внеску і стаж такої роботи не враховується.

Акцентуємо увагу, що за порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.

Наголошуємо, що задекларована праця – це гарантія вашого майбутнього!

 

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 21,7 млн гривень

У січні – травні 2026 року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 21,7 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження  зросли у порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 1,4 млн грн, або на 6,8 відсотка.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. 

 

Звіт про контрольовані операції: як відображати код пов’язаності осіб

До внесення змін до Порядку складання Звіту про контрольовані операції платникам податків слід використовувати код ознаки пов’язаності 517 «Визнано пов’язаними особами самостійно».

Цей код необхідно зазначати під час заповнення додатка «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях», якщо пов’язаність визначається за новими економічними критеріями, встановленими Податковим кодексом України.

Йдеться про випадки, коли значна частина доходів або закупівель компанії припадає на одного нерезидента. Так, особи можуть визнаватися пов’язаними, якщо дохід резидента від реалізації товарів, робіт чи послуг одному нерезиденту становить не менше 75% усіх доходів від операцій з нерезидентами. При цьому такі доходи мають бути не менше 50% загального доходу компанії від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг.

Аналогічний підхід застосовується і до операцій з придбання. Пов’язаність може виникати, якщо вартість товарів, робіт чи послуг, придбаних у одного нерезидента, становить не менше 75% усіх закупівель у нерезидентів. Водночас обсяг таких закупівель має бути не менше 50% загальної вартості придбаних компанією товарів, робіт або послуг.

Наразі чинний Порядок складання Звіту про контрольовані операції не містить окремих кодів ознак пов’язаності для таких критеріїв. Саме тому рекомендується тимчасово застосовувати код 517.

У такому випадку додаток «Інформація про пов’язаність осіб» до Звіту про контрольовані операції подавати не потрібно.

Крім того, у доповненні до Звіту платник може зазначити, який саме критерій пов’язаності застосовується. Також можна надати детальну інформацію про обсяг операцій з нерезидентом та інші відомості, що підтверджують наявність відповідного критерію.

Такі роз’яснення пов’язані із запровадженням нових критеріїв пов’язаності осіб, які були внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX. Водночас Міністерство фінансів уже підготувало зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, які передбачають появу окремих кодів для нових ознак пов’язаності.

Детальніше – за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/listi-rozyasnennya/80163.html

 

Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років має РНОКПП та КЕП: чи можна самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (із змінами та доповненням) (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Пунктом 3 ст. 35 ЦКУ передбачено, що повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

Згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу (далі – ПКУ) грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) від імені платника податку на доходи фізичних осіб покладається, зокрема, на батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою (п. 179.6 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо неповнолітня особа, яка має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та кваліфікований електронний підпис (КЕП), отримала доходи, що підлягають декларуванню, то обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від її імені покладається на батьків (усиновлювачів), опікуна або піклувальника, незважаючи на наявність технічної можливості подання Декларації самою неповнолітньою особою.

Водночас, якщо фізична особа віком від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець за письмовою згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника чи органу опіки та піклування, то вона зобов’язана самостійно подавати до контролюючого органу податкову звітність, зокрема, Декларацію.

 

До уваги платників, які сплачують внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року       № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) в редакції, визначеній розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) зобов’язані:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;

складати звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску (далі – Звіт) за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подавати їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту. При цьому, сума внеску обчислюється роботодавцями за звітний квартал. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

Граничні терміни:

подання Звіту за І квартал – 11 травня 2026 року,

сплати внеску – 20 травня 2026 року.

Законом № 875 до платників внеску передбачена фінансова відповідальність:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;

за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На суму недоїмки нараховується пеня в розмірі 0,1 відс. суми недоплати за кожен день прострочення.

Станом на 20.05.2026 форма Звіту не була затверджена.

При цьому, якщо роботодавець є платником внеску і норматив не виконано, відсутність форми Звіту не звільняє його від обов’язку сплати внеску за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року до 20.05.2026 включно.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44474

 

Щодо бази нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи є базою нарахування єдиного внеску, у разі можливості отримання довідки про податкове резидентство та застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування, виплата підприємством – резидентом України винагороди: – за консультаційні послуги з питань оподаткування фізичній особі – підприємцю, резиденту Республіки Польща, – за надані юридичні послуги адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина, – за IT-послуги на підставі зовнішньоекономічного договору фізичній особі – громадянину України, зареєстрованій суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe), повідомляє таке.

Не є базою нарахування єдиного внеску винагорода за консультаційні послуги з питань оподаткування фізичній особі – підприємцю, яка здійснює діяльність на території Республіки Польща.

Винагороди за надані юридичні послуги адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина та за IT-послуги фізичній особі – громадянину України, зареєстрованій суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe) може бути базою нарахування єдиного внеску у разі, якщо такі роботи (послуги) надаються за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44476

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи має право платник податку на прибуток підприємств врахувати суму від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитки) за 2025 рік та відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за I квартал 2026 року, якщо Декларацію за 2025 рік подано із порушенням строків (20.04.2026), інформує.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відс. такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відс. позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п.п. 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із зміами) (далі – Декларація).

Отже, платник податку на прибуток підприємств має право врахувати та відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до рядка 03 PI Декларації за I квартал 2026 року суму від’ємного значення об’єкта оподаткування 2025 року, непогашену позитивним значенням об’єкта оподаткування. При цьому великий платник податків має право відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до рядка 03 PI Декларації не більше, ніж 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у встановленому ПКУ порядку.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44481

 

До уваги контролюючих осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином контролююча особа відображає фінансовий показник контрольованої іноземної компанії (КІК) у графі 22 Звіту про контрольовані іноземні компанії, інформує.

Норма п.п. «г» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України встановлює, що у Звіті про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) зазначаються, зокрема інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності.

Відповідно до форми Звіту та Порядку заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 (далі – Порядок № 254):

у графі 21 Звіту зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК;

у графі 21.1 Звіту зазначається валюта звітності КІК;

у графі 21.2 Звіту зазначається середньозважений офіційний курс Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.

В той же час, у графі 22 Звіту контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню. Оскільки дані фінансової звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку, то відповідні показники повинні бути перераховані за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту.

Так, згідно з п. 12 розд. 1 Порядку № 254, числові показники у Звіті заповнюються у такому форматі:

скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривні за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий період;

грошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

 

Чи застосовують суб’єкти господарювання РРО та/або ПРРО при роздрібній торгівлі на ринках, ярмарках?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Згідно з п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО.

 

Від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 236,4 млн гривень

У січні – травні поточного року платники акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 236,4 млн гривень.

Звертаємо увагу, якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями допустив помилку при проведенні операції через РРО, то базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку.

 

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе звільняються:

- фізичні особи – підприємці особи, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби, – на весь строк їх військової служби;

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, – на весь строк їх військової служби;

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями) з місцем проживання в окупації, – на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (які не мають найманих працівників), позбавлені свободи внаслідок війни, – на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43541.

 

За неподання або несвоєчасне подання ФОПом декларації про отримані доходи передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).

Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.

 

Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за наслідками 2025 року громадяни мають право скористатись податковою знижкою по 31 грудня 2026 року (включно).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст.  166 ПКУ, а саме:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;  

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (із змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (із змінами та доповненнями) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Отже, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

 

Щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи та додатка КІК за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення у податковій декларації про майновий стан і доходи та додатку КІК суми фактично виплачених контрольованою іноземною компанією дивідендів контролюючій особі – фізичній особі, інформує.

Така сума відображається у графі 3 рядка 1.1 розд. І додатка КІК та у складі частини скоригованого прибутку (графа 3 рядка 1 розд. І додатка КІК) переноситься до графи 3 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Сума податку на доходи фізичних осіб відображається у графі 3 рядку 8 розд. І додатка КІК та відповідно у графі 6 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації.

Сума військового збору зазначається у графі 3 рядка 9 розд. І додатка КІК та переноситься до графи 7 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44464.

 

Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість: на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою

У поштовій скриньці або в Електронному кабінеті з’явилося податкове повідомлення-рішення (ППР) щодо податку на нерухомість? Пояснюємо, на що насамперед слід звернути увагу та як діяти правильно.

Терміни та умови оплати

З моменту отримання ППР власник нерухомості має 60 днів, щоб сплатити податок.

Важливо: навіть якщо повідомлення не надійшло, але ви є власником нерухомості, обов’язок зі сплати податку залишається. Перевірити нарахування можна самостійно.

Коли варто звернутися за звіркою?

Перш ніж вносити кошти, уважно перевірте дані. Звернутися до податкової для звірки варто, якщо:

- у ППР вказано об’єкт, який вам не належить;

- сума податку виглядає неправильною;

- виявлено помилки у площі, частці власності, періоді володіння або пільгах;

- нерухомість є, але ППР так і не надійшло.

Як швидко вирішити питання?

Пропонуємо кілька зручних способів:

- Онлайн – найзручніше

ЧерезЕлектронний кабінет платника платника можна подати звернення та підтвердні документи з використанням КЕП, не виходячи з дому.

- Особисто

Зверніться до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації.

- Телефоном

Отримайте консультацію через «гарячі лінії» податкової служби вашого регіону, у тому числі через месенджер WhatsApp.

 

Взяття на облік як платника єдиного внеску ФОПа, який планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162). 

Згідно з пунктами 1 та 2 розд. ІІІ Порядку №1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. №1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до абзацу першого п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162, якщо фізична особа зареєстрована як ФОП та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою №1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до пп. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зі змінами) (абзац другий п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа як самозайнята з обліку не знімається та продовжує обліковуватися як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (абзац третій п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162).

Заява та копії документів, передбачених розд. ІІІ Порядку №1162, можуть бути подані за допомогою електронної комунікації з дотриманням вимог законів України  «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 1162).

 

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно отримання податкової знижки за навчання, страхування життя та оренду житла, проведення звіряння по об’єктам нерухомості, отримання адміністративних послуг в ЦОП, а також  запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інше.

Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства

 

Коментар: Онлайн – пункт Офіс податкових консультантів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Позднякова надала коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» про роботу онлайн – пункту Офісу податкових консультантів.

Офіси податкових консультантів - це якісний сервіс, партнерство та довіра. Завдання податкової служби полягає в тому щоб платник міг швидко отримати необхідну допомогу та не витрачаючи зайвий час на пошук інформації чи вирішення складних питань

Особливо цінно, що новий формат роботи дає можливість отримати консультацію дистанційно, без зайвих витрат часу та складнощів. Це важливо і для представників бізнесу, громадян, і для тих, хто лише хоче розпочати підприємницьку діяльність.

Окрема увага приділяється підтримці учасників грантових програм, ветеранам, людям які започатковують власну справу та потребують супроводу на початковому етапі. Податкова служба прагне, щоб взаємодія з платниками була максимально зрозумілою та комфортною для кожного.

Запрошуємо платників податків скористатися можливостями нового сервісу та завітати до онлайн-пункту Офісу податкових консультантів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів 4-А.

Графік роботи: понеділок-п’ятниця з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв.

 

Засідання комісії районній військовій адміністрації з питань заборгованість по заробітній платі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в онлайн режимі фахівець Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла участь  у засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також надходження коштів до бюджету.

Головною метою таких засідань - сприяння погашенню заборгованості із заробітної плати та вжиття заходів.

Присутні проаналізували та обговорили причини виникнення заборгованості із заробітної плати та пенсій, що обліковується за підприємствами Криворізького району.

Наприкінці онлайн засідання прийняті конструктивні рішення та визначені шляхи подальшої роботи з підприємствами по зменшенню заборгованості та недопущення її зростання.