Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує
Деклараційна кампанія – 2026: українці вже подали понад 25 тисяч декларацій
В Україні з 1 січня триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2025 році. І хоча від старту минуло небагато часу, активність українців уже помітна.
Протягом першого місяця кампанії вже подано понад 25 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це на 8 % більше (майже на 2 тисячі декларацій), ніж за аналогічний період минулого року.
Українці вже задекларували 16,7 млрд грн.
До сплати в бюджет визначено:
- 272,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб – на 4,5 млн грн (2 %) більше, ніж торік;
- 152,4 млн грн військового збору – на 104,9 млн грн більше (збільшення пов’язане зі зміною ставки збору).
Найбільші податкові зобов’язання задекларували чотири громадянина з Хмельницької, Київської областей і міста Києва – понад 10 млн грн.
Доходи понад 1 млн грн задекларували понад 2 тисячі громадян. Загальна сума таких доходів – 9,9 млрд грн, з яких до сплати в бюджет визначено 177,1 млн грн ПДФО та 89,9 млн грн військового збору.
28 осіб задекларували до сплати понад 1 млн грн кожен. Загальна сума їхніх податкових зобов’язань – 124,1 млн грн (з них 88,7 млн грн – ПДФО та 35,4 млн грн – військовий збір).
Де декларують найактивніше?
Найбільше декларацій подали мешканці:
- Львівської області;
- Дніпропетровської області;
- Харківської області;
- Одеської області;
- міста Києва.
Хто подає декларації?
Кампанія об’єднує людей різного віку:
Наймолодшому декларанту – майже 6 років (декларацію подано уповноваженою особою).
Найстаршій декларантці – 93 роки.
Найактивнішими є громадяни віком:
40 – 50 років – майже 9 тисяч декларацій;
20 – 40 років – близько 8 тисяч декларацій.
Податкова знижка: можливість повернути кошти
Понад 8 тисяч громадян задекларували право на податкову знижку на загальну суму 63,1 млн гривень.
Надали послуги з репетиторства – своєчасно задекларуйте доходи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі, якщо вчителі або викладачі, які надавали репетиторські послуги протягом минулого року, не зареєстровані фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність у рамках діяльності з надання послуг репетитора, то такі особи зобов’язані задекларувати отримані доходи.
Звертаємо увагу, що до репетиторських належать, зокрема, послуги з виконання контрольних, курсових, дипломних робіт, підготовки дітей до школи, незалежного тестування, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів тощо.
Громадяни, які отримали впродовж 2025 року доходи від репетиторства і не зареєстровані суб’єктами господарювання у рамках такої діяльності, в обов’язковому порядку мають подати до 01 травня 2026 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
За результатами декларування така фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня 2026 року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації за 2025 рік.
Коефіцієнт індексації НГО земель: що врахувати аграріям у декларації
Для розрахунку податкових зобов’язань у 2026 році застосовуватиметься коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік – 1,08. Він є єдиним для всіх категорій земель і видів угідь, зокрема й сільськогосподарських.
Саме з урахуванням цього показника платники єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники визначатимуть базу оподаткування. Для них нею є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), проіндексована станом на 1 січня базового податкового року, відповідно до Податкового кодексу України.
Такий самий підхід застосовується і до земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ): базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або відповідній області з урахуванням коефіцієнта індексації.
Таким чином, під час подання податкової декларації єдиного податку четвертої групи за 2026 рік для розрахунку річної суми податку використовуватиметься саме коефіцієнт 1,08.
Водночас при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік, яке декларується у складі декларації за 2026 рік, застосовується інший показник – коефіцієнт індексації за 2024 рік у розмірі 1,12, що також поширюється на всі категорії земель і види угідь, зокрема й сільськогосподарських.
Податкові повідомлення-рішення: оновлено порядок надіслання платникам
Оновлений порядок надіслання ППР запрацює з 26.02.2026
Наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2025 року № 513 (далі – Наказ № 513) затверджені зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – оновлений Порядок). Оновлений Порядок застосовуватиметься з 26 лютого 2026 року.
Нормативні передумови та порівняння з попереднім регулюванням
До набрання чинності зазначеними змінами порядок надіслання податкових повідомлень-рішень (ППР) визначається наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 у редакції, чинній до 26.02.2026 року (далі – попередній Порядок, попередня редакція Порядку).
Попередня редакція Порядку ґрунтувалася на загальних положеннях статті 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та не містила спеціальних процедур, пов’язаних із функціонуванням податкової системи в умовах воєнного стану.
Зокрема, попередня редакція Порядку не передбачала окремого механізму скасування штрафних (фінансових) санкцій у разі добровільної та своєчасної сплати податкового зобов’язання, визначеного у ППР. Такі питання вирішувалися на підставі пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, що ускладнювало практичну реалізацію відповідних норм у межах процедур податкового адміністрування.
Оновлений Порядок систематизує ці положення та закріплює їх безпосередньо у процедурі надсилання ППР, що фактично сприяє правовій визначеності та єдності правозастосовної практики.
Особливості сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану
Відповідно до оновленого Порядку, якщо платник податків отримує податкові повідомлення-рішення за формами «Р» або «Д» та сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого ППР, штрафні санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому, нове податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не формується.
Раніше у подібних ситуаціях контролюючі органи застосовували різні підходи: в одних випадках штрафи вважалися скасованими автоматично, в інших – платнику надсилалося нове податкове повідомлення-рішення або надавалися індивідуальні роз’яснення, що призводило до нерівномірної практики.
До 26 лютого 2026 року аналогічна ситуація вимагає додаткового аналізу норм перехідних положень ПКУ, а на практиці платник нерідко стикався з необхідністю звернення до податкового органу за роз’ясненнями або очікуванням коригування інформації в інтегрованій картці платника.
Оформлення ППР у разі ліквідації контролюючого органу
Оновлений Порядок також передбачає чіткий механізм оформлення податкових повідомлень-рішень у разі ліквідації контролюючого органу, який прийняв первинне рішення. Нове податкове повідомлення-рішення оформлюється органом ДПС, що здійснює адміністрування податків відповідного платника.
Раніше відсутність прямої норми у попередньому Порядку призводила до ситуацій, коли платники податків оскаржували ППР, посилаючись на сумніви щодо повноважень органу, який фактично продовжував процедуру.
Вищенаведене усуває ризик визнання податкового повідомлення-рішення протиправним з формальних підстав, що раніше було поширеним аргументом у податкових спорах.
Оновлення форм ППР та цифровізація
Наказом № 513 оновлено форми податкових повідомлень-рішень (додатки 1 – 30), які отримали уніфіковану структуру, деталізовані підстави для їх надсилання та новий формат реквізиту «Призначення платежу».
Важливою практичною новацією є запровадження QR-кодів, які дають змогу оперативно здійснювати сплату податкових зобов’язань.
До змін платники були змушені самостійно перевіряти реквізити рахунків, що збільшувало ризик технічних помилок під час сплати.
Тобто, якщо раніше у податкових повідомлень-рішень була різна структура, різні реквізити, відсутність QR-кодів, то відповідно до запроваджених змін ППР будуть мати уніфіковану структуру, єдиний формат реквізитів, QR-коди, оновлену нумерацію.
Узагальнений висновок
Таким чином, оновлений порядок надіслання податкових повідомлень-рішень забезпечує більшу визначеність процедур, зменшує кількість формальних підстав для спорів і сприяє добровільному виконанню податкових обов’язків.
Для платників податків це означає необхідність уважного аналізу отриманих податкових повідомлень-рішень, своєчасної сплати узгоджених сум та адаптації внутрішніх облікових процедур до вимог чинного законодавства.
Способи подання податкових декларацій платниками податків, передбачені ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Отримання платником витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону № 2155, Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно за основним місцем обліку платника створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок) за ідентифікатором форми J1300208 (для юридичних осіб) та F1300208 (для фізичних осіб).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку Запит за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо.
З урахуванням п. 2 розд. І Порядку Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.
Датою прийняття територіальним органом ДПС Запиту в електронній формі вважається дата, зафіксована в першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки реквізитів Запиту та надсилається територіальним органом ДПС платнику (п. 3 розд. ІІ Порядку).
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку платник отримує Витяг, зокрема:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за ідентифікатором форми J1420401 (для юридичних осіб) та F1420401 (для фізичних осіб)) або з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку (за ідентифікатором форми J1420501 (для юридичних осіб) та F1420501 (для фізичних осіб)), які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС – у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з КЕП»;
в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та з розрахунком сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J1400208 (для юридичних осіб) та F1400208 (для фізичних осіб)) – у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з розрахунком суми пені».
Якщо платником у Запиті не обрано додаткові реквізити, то платник отримає Витяг в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та без розрахунку сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J1400208 (для юридичних осіб) та F1400208 (для фізичних осіб)).
Юридичні особи, які мають відокремлені підрозділи, отримують Витяг з показниками юридичної особи та її відокремлених підрозділів.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Порядку Витяг отримується платником в електронній формі, зокрема, у приватній частині Електронного кабінету (меню «Вхідні/вихідні документи») не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
Переглянути та перевірити дані, за якими згенеровано Витяг, платник може з використанням інформації щодо стану розрахунків з бюджетом у приватній частині Електронного кабінету (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) спрямовано на підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», яка набрала чинності 31.07.2024.
Нагадуємо, що вищезазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.
Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.
Які переваги мають працівники, чия праця задекларована?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що роботодавці зобов’язані оформлювати трудові відносини з найманими працівниками відповідно до законодавства про працю.
Працівники, чия праця задекларована мають певні переваги:
► гідні та безпечні умови праці: роботодавець має перевіряти робоче місце найманого працівника, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з безпеки і здоров’я на робочому місці та медичні огляди;
► виконання посадових обов’язків: працівник виконуєте лише ту роботу, яка передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією;
► нормований робочий час;
► оплачувані відпустки;
► можливість навчатися;
► регулярна зарплата не нижче за мінімальну: працівник отримує зарплату не рідше двох разів на місяць і не пізніше, як за сім днів після закінчення періоду роботи;
► захист від незаконного звільнення: працівника мають попередити про звільнення та його причину за два місяці;
► страхові виплати в разі непрацездатності: гарантії на випадок хвороби, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, допомога по безробіттю тощо;
► пенсія: сплата єдиного внеску в повному обсязі гарантуватиме працівнику гідне пенсійне забезпечення.
Безбар’єрність в отриманні послуг: у ЦОПах для зручності відвідувачів облаштовані дитячі куточки
Податкова служба як сервісна служба безкоштовно надає адміністративні та інші послуги суб’єктам господарювання: підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, ФОПам та фізичним особам.
Фахова допомога кожному – пріоритет у роботі податкової служби Дніпропетровщини.
Для платників сервісне обслуговування фахівцями податкової служби здійснюється у зручний спосіб: як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Отже, кожен відвідувач може спланувати свій візит.
Крім того, для створення комфортних умов під час отримання платниками адміністративних та інших послуг, які надаються у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та з урахуванням вимог Положення про діяльність дитячих кімнат в установах та організаціях, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 19.04.2022 № 136 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2022 за № 557/37893), згідно з якими приміщення дитячої кімнати має відповідати нормам ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди, Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», в ЦОПах облаштовані дитячі куточки.
Так, особа, яка завітала до ЦОПу з дитиною, має можливість отримати податкові послуги без зайвого клопоту. У дитячому куточку малеча може зайнятись малюванням, розкрасками тощо.
Сьогодні податкова служба адаптується до потреб людей.
Безбар’єрність – це не бонус, це норма.
Про отримання фізичною особою інформації про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.12.1997 № 473, який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) формує та веде Державний реєстр (п. 70.1 ст. 70 ПКУ).
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
джерела отримання доходів;
об’єкти оподаткування;
сума нарахованих та/або отриманих доходів;
сума нарахованих та/або сплачених податків;
інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).
Про методологічну основу для практичної реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації експериментального проекту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосереджує зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов'язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов'язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Задекларована праця забезпечує найманим працівникам трудові і соціальні права
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що працювати за трудовим договором – вигідно!
Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки і лікарняні. Такий працівник у разі нещасного випадку на роботі отримає допомогу; якщо у оформленого працівника є малолітні діти, то такий працівник має право на пільги. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту укладення трудового договору фізична особа є найманим працівником, який має трудові права й соціальні гарантії.
Роботодавець зобов’язаний:
перевіряти умови на робочих місцях,
надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту,
організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.
Якщо ж умови праці шкідливі, найманий працівник отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.
Національна стратегія доходів – реформування процедур податкового адміністрування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
Особливості відображення ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп у декларації щомісячних авансових внесків з військового збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображається, зокрема щомісячні авансові внески з військового збору абзацом третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
Підрозділ 1 «Для платників єдиного податку першої, другої груп» розд. VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» Декларації містить 12 комірок для кожного місяця року, де проставляється відмітка «Х» про сплату щомісячних авансових внесків з військового збору, а у рядку 22 відображається загальна сума військового збору, нарахована за звітний період.
Враховуючи зазначене фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої і другої груп у яких є обов’язок зі сплати військового збору у Декларації розділу VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» у 12 комірок для кожного місяця року проставляють відмітку «Х», яка не залежить від своєчасності сплати військового збору, а у рядку 22 розд. VІІІ зазначають загальну суму нарахованого військового збору за податковий (звітний) період.
Земельні ділянки, за які юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від сплати земельного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Згідно з п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Статтею 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (далі – Перелік територій).
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками / користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283 прим. 1 та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Строки сплати транспортного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (ППР);
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
ППР надсилається контролюючим органом до 1 липня року, наступного за звітним (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).