Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує

Державна Податкова Служба

31.03.2025

До уваги платників єдиного податку четвертої групи, які сплачують мінімальне податкове зобов’язання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, доповнено положеннями щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38¹.1.1 і 38¹.1.2 ст. 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – наказ № 57), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 лютого 2025 року за № 232/43638, внесені зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку та їх додатків.

Зокрема, в додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» враховані:

положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які діють з 01.12.2024, а саме: сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 38¹.1.1 і 38¹.1.2 ст. 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Крім того, відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку четвертої групи за результатами діяльності за 2024 рік мають розрахувати та задекларувати МПЗ у додатку 3 чинної форми Декларації. При цьому у графах 3 – 8 додатка 3 до Декларації платники відображають відповідні показники: «НГОд/НГО», «M», «S» для розрахунку сум МПЗ згідно з підпунктами 38¹.1.1 і 38¹.1.2 ст. 38¹ Кодексу по кожній земельний ділянці. З метою дотримання вимог пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платник додатково здійснює обрахунок мінімального допустимого значення суми МПЗ по кожній земельній ділянці (не менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара). У графах 9 – 10 додатка 3 Декларації відображається сума МПЗ, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно ст. 38¹ Кодексу або відповідно до п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Для розрахунку МПЗ застосовується коефіцієнт «К», який становить 0,05 згідно з підпунктами 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу.

Слід враховувати, що тимчасово, для розрахунку МПЗ коефіцієнт «К» застосовується із значенням:

0,04 – за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки (пункт 67 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);

0,057 – з податкового (звітного) 2025 року та за наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (пункт 67¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Отже за податковий (звітний) 2024 рік застосовується коефіцієнт «К» – 0,05.

Водночас для платників єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38¹.1.1 і 38¹.1.2 цього пункту, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38¹.1.3. п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Сумарне значення суми МПЗ переноситься до рядка 01 розділу ІІ додатка 3 Декларації.

До Декларації платники можуть подати доповнення з наданням відповідних пояснень розрахунку МПЗ з урахуванням п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

У зв’язку з набрання чинності наказу № 57 платники податку мають змогу подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – на 2025 рік з відображенням у додатку 3 за результатами діяльності за звітний (податковий) період 2024 року деталізованих показників розрахунку МПЗ з урахуванням положень п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому повідомляємо, що у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Щодо включення ПДВ до податкового кредиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених п. 80 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п. 102.9 ст. 102 . ПКУ (в періоді його дії) та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розділу XX ПКУ);

- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 . ПКУ, п. 102.9 ст. 102 ПКУ (в періоді його дії) та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

З метою формування податкового кредиту реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення її реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Понад 6,5 млн грн рентної плати – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування природного газу

З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування природного газу надійшло понад 6,5 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).

Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).

Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».

Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.

Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.

Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.

Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.

Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Як визначити дату отримання доходу юрособам – платникам єдиного податку при проведенні розрахунків через POS-термінал

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.

Таке розʼяснення ДПС надано Міністерством фінансів України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.

Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.

Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.

Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.

Нагадаємо, що згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Основні принципи системи управління платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Метою експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків

Основними принципами системи управління платника податків є:

► інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

► структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

► адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

► інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

► динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

► постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

Заповнення граф 7 – 9 повідомлення за формою № 20-ОПП у разі знаходження об’єкта оподаткування за межами населеного пункту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП, об’єкт оподаткування), дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів, які є першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, і актуальні на дату подання цього повідомлення.

Для подання в електронній формі до контролюючого органу відомостей про об’єкт оподаткування, що знаходиться на території територіальної громади за межами населеного пункту (кар’єр, свердловина, дорога, автошлях тощо), у графу 7.1 Повідомлення за ф. № 20-ОПП вносяться дані про місцезнаходження поіменованого об’єкта оподаткування, які відповідають даним зазначеними у правовстановлювальних документах на такий об’єкт, без заповнення граф 8 – 13.

Довідково: Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 690 (із змінами).

Термін, протягом якого проводиться камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено: контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки.

Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Законом України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – ЗУ № 2118-ІХ), який набрав чинності з 07.03.2022, внесено зміни до ПКУ, зокрема, підрозділ ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 69, відповідно до якого, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в редакції ЗУ № 2118-ІХ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до ПКУ, зокрема, п.п. 69.2 викладено в новій редакції, а саме:

податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім, зокрема, камеральних перевірок.

Отже проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних, було призупинено з 07.03.2022 по 27.05.2022.

Крім того, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені.

Враховуючи зазначене, камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН проводиться протягом 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення з урахуванням зупинки строків проведення камеральних перевірок з 07.03.2022 по 27.05.2022.

Понад 3,8 млрд грн ПДФО – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – лютому 2025 року від платників Дніпропетровської області до місцевих бюджетів надійшло понад 3 870,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька це на понад 631,7 млн грн, або на 19,5 відс. більше ніж у січні – лютому минулого року .

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що у рамках виконання Національної стратегії доходів до 2030 року ДПС впроваджує заходи з підвищення ефективності та прозорості податкового адміністрування.

Складовою реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року є експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), який відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.

Метою реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН-РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п. п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Підпунктом 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ визначено, що операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Коригування показників ПН-РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування в кілька етапів та лише за дотримання певних умов на кожному такому етапі, і можливий як до початку, так і після завершення митного оформлення експорту окремих видів товарів, але у разі наявності відповідних обставин та/або виконання певних умов.

Згідно з п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ розрахунок коригування до ПН-РЕЗ, складається та підлягає реєстрації в ЄРПН:

- у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, у відповідність з розміром ставки, визначеної п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ (далі – РК-3) , - після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.

РК-3 не складається до ПН-РЕЗ, яка містить в номері ознаку «7» (відразу застосована нульова ставка податку).

Підставою для складання РК-3 є отримання від банку інформації про завершення розрахунків платників податків за операціями з експорту окремих видів товарів.

Така інформація протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією, надається банком ДПС шляхом надсилання Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) в порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 9 жовтня 2023 року № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України», у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отримане Повідомлення не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку ДПС розміщує в електронному кабінеті платника податку.

У РК-3 може бути вказано тільки один код причини коригування (графа 2.1 розділу Б табличної частини): 503.

РК-3 може бути складений тільки на зміну вказаної у ПН-РЕЗ ставки податку (0 відс. замість 14 або 20 відс.), та суми податку.

В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК-3.

Після отримання Повідомлення, складання та реєстрації в ЄРПН РК-3 на зміну вказаної у ПН-РЕЗ ставки податку (0 відс. замість 14 або 20 відс.) сума податку, вказана в рядках 2.3.2, або 2.3.3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), коригується шляхом відображення в рядках 7.2.2 або 7.2.3 декларації відповідно, зі знаком «-».

Коригування показників рядка 2.3.1 декларації на цьому етапі не здійснюється.

При цьому в рядках 7.2.2 або 7.2.3 колонка А не заповнюється, заповнюється колонка Б, оскільки в даному випадку коригування обсягу операції не здійснюється, а коригується лише сума нарахованого податку.

Зменшити суму податкових зобов’язань платник має право лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, після складання та реєстрації в ЄРПН РК-3 коригування податкового зобов’язання відображається платником в декларації того звітного періоду, в якому його було зареєстровано в ЄРПН.

Яким чином громадянин може отримати інформацію про наявність (відсутність) у нього податкового боргу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Доступ до інформації про податковий борг мають платники податку, в тому числі фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктом господарювання, та які є користувачами:

► Електронного кабінету:

меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів,

меню «Вхідні/вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів сплати;

► мобільного застосунку «Моя податкова»:

розділ «Стан розрахунків з бюджетом» та розділ «Мої дані» надає доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом,

розділ «Повідомлення» містить інформаційні повідомлення про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання.

Засідання міської робочої групи з питань виконання показників доходів бюджету Криворізької громади

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання міської робочої групи за участю начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення карʼєрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб Євгенія Кретова щодо виконання планових показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень.

Обговорили питання виконання дохідної частини бюджету міста з початку року та очікувані надходження за березень 2025.

Онлайн засідання міської робочої групи з питань адміністрування акцизного податку

Днями, відбулось онлайн засідання міської робочої групи з питань адміністрування та надходжень з акцизного податку,

На засіданні обговорювались питання порушень суб’єктами господарювання вимог податкового законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

На завершення засідання учасниками робочої групи визначені заходи щодо недопущення функціонування об’єктів нелегального виробництва та обігу підакцизними товарами.

Запитання-відповіді під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонної «гарячої лінії» з актуальних питань податкового законодавства.

Податківці інформували суб’єктів господарювання щодо дотримання трудового законодавства при оформленні найманої праці, справляння військового збору, про порядок обрання/переходу на спрощену систему оподаткування та інформаційно-роз’яснювальну кампанію Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.

Відповіли на запитання по декларуванню доходів отриманих протягом минулого року та обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи до 1 травня 2025 року, переваг користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова».

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Коментар щодо декларування доходів громадян за 2024 рік

Заступник начальника – начальник відділу обліку платників, об’єктів оподаткування та ведення реєстру Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова надала коментар представникам медіа щодо декларування доходів громадян отриманих протягом 2024 року.

Звертаємо увагу, що 01.01.2025 розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року, шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), при отриманні:

- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Інтерв’ю: Система управління податковими ризиками

Начальник відділ податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості Євгеній Кретов надав інтерв’ю представникам медіа щодо системи управління податковими ризиками.

Порядок здійснення процесів системи управління податковими ризиками затверджений наказом Державної податкової служби України від 30.09.2024 № 707. Порядок визначає єдиний комплексний підхід до управління ризиками дотримання платниками податків податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПС, та основні організаційно-методологічні засади реалізації в ДПС системи управління податковими ризиками.

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Основними видами податкових ризиків є:

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) (далі – СУПР) – частина бізнес-процесів, цілей, стратегії та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, що здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).

СУПР охоплює автоматизовані, неавтоматизовані та комбіновані процеси.

Автоматизовані процеси передбачають використання заздалегідь розроблених автоматизованих алгоритмів ідентифікації, оцінки податкових ризиків та способів реагування на них на основі податкової інформації, що міститься і зберігається в інформаційно-комунікаційних системах ДПС (далі – ІКС ДПС),

Неавтоматизовані процеси передбачають виявлення податкових ризиків на підставі податкової інформації, відібраної з ІКС ДПС за разовими тематичними алгоритмами, та інформації, отриманої із зовнішніх джерел від інших центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів.

Комбіновані процеси передбачають поєднання автоматизованих і неавтоматизованих процесів оброблення інформації про платників податків та їхні податкові ризики.

Впровадження СУПР надасть можливість, зокрема:

- мінімізувати ризики недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- підвищити довіру суспільства до національної податкової системи завдяки наданню підтримки платнику податків у виконанні його податкових обов’язків;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування податкових ризиків у ДПС та кінцевого результату – сплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.