Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує

Руслан Кравченко: Маємо перші позитивні результати роботи консультаційних центрів з питань розблокування податкових накладних

На сьогодні в органах ДПС діють 29 консультаційних центрів, які надають комплексну допомогу платникам у питаннях розблокування податкових накладних та виведення підприємств з категорії ризикових.

Про це Голова ДПС Руслан Кравченко заявив під час зустрічі з 130 представниками бізнесу, бізнес-асоціацій та громадських організацій Львівщини, в якій також взяв участь начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

За словами керівника Служби, такі центри користуються попитом серед бізнесу. Зокрема, лише на Львівщині трохи більше, ніж за півтора тижні розблоковано 3835 податкових накладних.

«Ми прагнемо максимально допомагати. Але якщо хтось, наприклад, буде реєструвати памперси, а на виході – зерно, будемо блокувати. Загалом з початку року кількість заблокованих накладних скоротилася до 0,44 %, майже 9 тис. підприємств виведені з переліку ризикових», – підкреслив Руслан Кравченко.

Для системного вирішення проблем податківці вже напрацьовують пакет змін щодо підвищення ефективності роботи СМКОР.

Крім  того, Голова ДПС акцентував увагу на виконанні ДПС рішень суду.

«Моя позиція незмінна – я прихильник досудового врегулювання суперечок. Але якщо суд ухвалив рішення – податкова має його виконувати. Це принцип, якого дотримується вся команда», – наголосив Руслан Кравченко.

Він також зазначив, що враховуючи численні пропозиції бізнесу, в ДПС активно працюють над внесенням змін до критеріїв віднесення підприємств до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Учасники зустрічі також обговорили питання:

скорочення кількості податкових інспекцій та проблеми, які через це виникли,

податкові перевірки,

підвищення функціональності Електронного кабінету платника податків.

 

Дніпропетровщина: 10 днів роботи консультаційного центру

На Дніпропетровщині за 10 днів розблоковано майже 5,2 тисяч податкових накладних та виключено з числа ризикових 262 суб’єкти господарювання

Для зручності та допомоги бізнесу 04.02.2025 на Дніпропетровщині запрацював консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).

Його основна задача – надання фахової підтримки суб’єктам господарювання (СГ) у розблокуванні податкових накладних та виключенні підприємств з переліку ризикових.

«Консультаційний центр сприяє ефективній комунікації та системному вирішенню проблемних питань. Понад 500 розблокованих податкових накладних у день та виключення з числа ризикових 262 підприємства – такий результат роботи центру на сьогодні», – зазначив керівник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталій Токар.

Станом на 18.02.2025, тобто за 10 робочих днів, до центру надійшло 224 звернення від платників податків.

Проведено десятки зустрічей та консультацій з роз’ясненнями галузевої специфіки діяльності підприємств та опрацюванням їхніх податкових ризиків.

Загалом пройшло 87 заходів з 224 СГ у різних форматах:

- 4 особисті зустрічі з платниками ПДВ з метою надання фахової інформаційної підтримки у питанні виключення з переліку ризикових;

- 4 онлайн зустрічі засобами ZOOM-конференції, на яких платникам надані роз’яснення з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств за участі 141 представника бізнесу;

- 79 роз’яснень платникам, які звернулись до консультаційного центру засобами телефонного зв’язку.

На особистих зустрічах з платниками шляхом ефективної комунікації фахівцями податкової служби регіону розроблено дорожню карту щодо необхідних дій для їхнього виходу із ризикової категорії.

Так, одним із платників, який перебував у переліку ризикових з квітня 2024 року, з урахуванням фахової допомоги податківців, 11.02.2025 подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості і за рішенням регіональної комісії 14.02.2025 СГ виключено з переліку ризикових.

Важливий наслідок проведених заходів у рамках роботи консультаційного центру – це збільшення кількості врахованих таблиць даних платника податку на додану вартість (Таблиця). У лютому поточного року відсоток врахованих Таблиць складає 59,5 відсотків. Позитивна динаміка у порівнянні з січнем 2025 року – 4,1 відсотки. І як результат – зменшення загальної кількості зупинених податкових накладних в ЄРПН.

Віталій Токар констатував: «У порівнянні з середнім показником січня 2025 року зменшилася кількість випадків, коли регіональна комісія не може прийняти рішення про реальність здійснення господарської операції за результатом розгляду первинного пакету документів, які подають платники, та направляє повідомлення про необхідність надання додаткових письмових пояснень і документів».

Виключення випадків безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних та потрапляння платників до категорії ризикових.

Бізнес має працювати комфортно, без зайвих перешкод та блокувань.

 

Звітність з ПДФО та ЄСВ відтепер щомісячна – Мінфін затвердив нову форму

З 2025 року податковий розрахунок з ПДФО та ЄСВ потрібно подавати щомісяця, а не щоквартально, як було раніше. Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і оновило порядок її заповнення та подання.

Зміни стосуються всіх підприємств та фізичних осіб – підприємців, які виплачують доходи фізичним особам. 

Коли потрібно подавати звітність:

- до 10 лютого 2025 року звіти за IV квартал 2024 року подаються за старою формою;

- до 20 лютого 2025 року треба подати звіт за січень 2025 року за новою формою.

Нова форма звіту включає основний розрахунок і декілька додатків:

1. Додаток 1 – інформація про ЄСВ.
2. Додаток 4ДФ – відомості про доходи.
3. Додаток 5 – інформація про трудові відносини.
4. Додаток 6 – дані про спеціальний стаж.

Щомісячне подання звіту за новою формою сприятиме контролю за надходженнями до бюджету.

 

Фізична особа – резидент отримала бюджетний грант: чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок оподаткування бюджетного гранту встановлений п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ. Підпунктом 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.

Згідно з п.п. 170.7 прим. 1.2 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – надавачі бюджетних грантів у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний місяць) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у Розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

Відповідно до п.п. 170.7 прим. 1.3 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до Розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170 прим. 1ст. 170 ПКУ.

У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити податок з відповідних доходів (абзац перший п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (абзац другий п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

 

Порядок обчислення та терміни сплати податку на прибуток підприємств (у т. ч. загального МПЗ)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п. 137.2 ст. 137 ПКУ).

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відс. загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.

Згідно з п. 137.7 ст. 137 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 137.9 ст. 137 ПКУ сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах визначені п. 137.10 ст. 137 ПКУ.

Підпунктом 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Згідно з п. 137.11 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п. 137.12 ст. 137 ПКУ). Зокрема, п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Підпунктом 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

 

Чи можливо виправити помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 16 розд. ІІІ Порядку № 21 у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ), та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д6) (додаток 6). Копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.

Згідно з п. 1 розд. IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).

Водночас, формою додатка 6 не передбачено подання уточнюючого додатка 6, такий додаток може бути поданий з відміткою звітний або звітний новий.

Крім того, п. 20 розд. ІІІ Порядку № 21 визначено, що після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Отже, помилку у додатку 6 можливо виправити лише якщо її виявлено до закінчення граничного терміну подання декларації. При цьому платник податку має право подати нову декларацію з відміткою «Звітна нова» та виправлений додаток 6 з відміткою «Звітний новий».

 

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 9 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (першої – третьої груп) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають Додаток 1 у складі Декларації востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.

Враховуючи зазначене:

- платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Додаток 1 у складі Декларації у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, платники єдиного податку третьої групи – у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації.

Поряд з цим, якщо платник податків ліквідується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду)), Декларація може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного періоду.

 

Отримання ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального: новації Закону України № 3817

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набрав чинності розділ VII «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).

Так, суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального подає заяву.

Відповідно до п. 5 ст. 43 до заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 01 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

У разі, якщо документи, видані (оформлені) іншій особі ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна.

Інформуємо, що з метою перевірки дотримання суб’єктами господарювання окремих норм Закону № 3817 посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня поточного року проведено 5 фактичних перевірок платників, які здійснюють діяльність з роздрібного обігу пального.

За результатами зазначених перевірок встановлені порушення, а саме: здійснення суб’єктами господарювання операцій з роздрібної торгівлі пальним без ліцензій. Застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму понад 1,8 млн гривень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу на безумовному дотриманні діючого законодавства України платниками податків, які здійснюють діяльність на ринку виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у тому числі при використанні РРО/ПРРО.

 

Як подати декларацію про доходи за 2024 рік

В Україні триває деклараційна кампанія – 2025.

Деякі платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно розрахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, подавши декларацію про майновий стан і доходи. Це передбачено Податковим кодексом України.

Подати декларацію можна декількома способами.

Кожен може обрати зручний для себе:

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До речі, це найбільш зручна форма. Для цього потрібно лише мати кваліфікований електронний підпис (так званий електронний ключ) та доступ до мережі «Інтернет».

Як подати?

- через електронний кабінет платника: як це зробити – дивись відео за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dohodi-fizichnih-osib/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/774470.html;

- через мобільний застосунок «Моя податкова»: інструкція тут: https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/videomateriali/10156.html.

Нагадаємо! Сервіси ДПС дозволяють частково автоматично заповнювати декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, які є у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. Це значно спростить процес.

Не відкладайте подання декларації на останній день! Вчасно звітуйте про отримані у минулому році доходи.

Про терміни подання декларації дивіться за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.

 

Дніпропетровщина: розпочали роботу інформаційні центри з питань реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що розпочали роботу консультаційні центри з питань реєстрації податкових накладних з метою ефективної комунікації з бізнес-спільнотою.

Шановні платники, якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації податкових накладних, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, звертайтеся за телефонами та до центрів обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС.  

Робота консультаційних центрів буде здійснюватись за телефонами: (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування ЦОПів, а саме: 

1. Правобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. 
2. Лівобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, провулок Універсальний, 12.
3. Солонянський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Солоне, вулиця Героїв України, буд. 12а. 
4. Царичанський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Царичанка, вулиця Залізнична, 8.
5. Кам’янський ЦОП Кам'янської державної податкової інспекції: м. Кам'янське, вулиця Медична, 9.
6. Жовтоводський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Жовті Води, вулиця Музейна, 24а.
7. Верхньодніпровський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, 2.
8. ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Кривий Ріг, вулиця Гірничих інженерів, 4а. 
9. Апостолівський ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Апостолове, вулиця Центральна, 63.
10. ЦОП Нікопольської державної податкової інспекції: м. Нікополь, проспект Трубників, 27.
11. ЦОП м. Покрова Нікопольської державної податкової інспекції: м. Покров, вулиця Залужного, 7. 
12. ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: м. Самар, вулиця Олексія Цокура, буд. 30
13. Магдалинівський ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: селище Магдалинівка, вулиця Центральна 46. 
14. ЦОП Павлоградської державної податкової інспекції: м. Павлоград, вулиця Верстатобудівників, 14а.
15. ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: м. Синельникове, вул. Європейська, 3а.
16. Петропавлівський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Петропавлівка, вулиця Героїв України, 62.
17. Покровський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119.

 На період дії воєнного стану встановлено наступний графік роботи ЦОПів: 

понеділок – п’ятниця – з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв

перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хвилин. 

Увага! 

Режим роботи ЦОПу Нікопольської державної податкової інспекції на період дії воєнного стану здійснюється за таким графіком: 

понеділок – четвер – з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв

п’ятниця – з 8 год 00 хв до 15 год 45 хв

перерва – з 12 год 00 хв до 12 год 45 хвилин. 

Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється. 

 

У січні поточного року податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 51 звернення громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є одним з пріоритетних напрямків роботи органів державної податкової служби. 

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому, так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України, від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 51 звернення громадян, з яких 51 – заява.

Загальна тематика письмових звернень: 

-  інформування про ухилення від сплати податків – 26 звернень (51 %); 

-  податок на майно – 8 звернень (15,7 %);

-  контрольно-перевірочна робота – 6 звернень (11,8 %);

-  аграрна політика та земельні відносини – 2 звернення (3,9 %);

-  інші питання – 9 звернень (17,6%).

У порівнянні з січнем 2024 року у поточному році загальна кількість звернень платників податків зменшилась на 17 одиниць (січень 2024 – 68 звернень).