Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2025

Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

- для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8  Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 8000 гривень.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 302,80 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1600,0 гривень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОП – платники єдиного податку є платниками військового збору.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп  у 2025 році – 800,0 грн (10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць). Сплачується щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ. Сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

 

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.

Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів Дніпропетровської області:

 Також дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку можна переглянути в Електронному кабінеті:

- «Дані про взяття на облік платників податку» у відкритій частині;

- «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» в приватній частині.

Пропонуємо врахувати зазначену інформацію під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів у 2025 році.

Для отримання адміністративних послуг можна звертатися до будь-якого центру обслуговування платників територіальних органів ДПС незалежно від місця реєстрації.

Актуальний перелік ЦОП за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/»

 

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої – третьої груп!

З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати –  8000 гривень. 

Щодо обсягу доходу

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2025 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

першої групи платників єдиного податку –  1 336 000 грн;

другої групи платників єдиного податку – 6 672 000 грн;

третьої групи платників єдиного податку – 9 336 000 гривень.

Щодо ставок єдиного податку

Максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку:

першої групи становить 302,80 грн,

другої групи – 1600,0 гривень.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При цьому слід враховувати, що до сум доходу, зазначеного у  п. 293.4 ст. 293 ПКУ, ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) встановлюється  у розмірі 15 відсотків. 

Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОП – платники єдиного податку є платниками військового збору.

 

Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:

- профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів; 

- допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;

- реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу. 

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

На яку ПСП та при якому граничному доході платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2025 році складає 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4).

Отже, у 2025 році ПСП дорівнює 1514,00 грн при граничному доході – 4240,00 гривень.

Довідково: статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 3028,00 гривень.

 

Особливості здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 45 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно зі статтями 50 та 89 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа та фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

При цьому ст. 90 ЦКУ встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Види та організаційні форми підприємств визначені ст. 63 ГКУ.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС. Зокрема, відповідно до такого довідника об’єкт оподаткування «Бар» має код «78», «Кафе» – «247», «Ресторан» – «452».

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Визначення терміну заклад ресторанного господарства (далі – заклади РГ) наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 із змінами і доповненнями (далі – Правила № 219).

Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) РГ поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) РГ та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) РГ, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України (п. 1.6 Правил № 219).

На фасаді приміщення закладу (підприємства) РГ повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).

Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад (підприємство) РГ або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».

 

Особливості справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України у 2024 - 2025 роках

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2024 – 2025 роках рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.

Так, Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон № 3721) до Податкового кодексу України внесено наступні зміни в частині порядку справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата), які набули чинності з 01 липня 2024 року, а деякі з 01 вересня 2024 року.

1. Розширено перелік об’єктів, які належать до об'єкту оподаткування Рентною платою, а саме: підставою для користування радіочастотним спектром України визначено:

- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;

- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;

- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.

2. Визнано не платниками Рентної плати користувачів суднових станцій, що встановлені на борту судна, що звільняє таких користувачів від обов’язків нарахування та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати.
3. Збільшено розмір ставок Рентної плати.
4. Змінено порядок застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставок Рентної плати, а саме:

- скасовано з 01.09.2024 коригуючий коефіцієнт 0,75;

- коефіцієнти 1,2 та 1,4 застосовуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

5. Вдосконалено порядок обміну інформацією з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.
6. Скорочено термін вжиття заходів контролюючим органом згідно із законодавством до платників Рентної плати, якими не сплачено або сплачено в неповному обсязі податкові зобов’язання з Рентної плати, з шести до трьох місяців.

Зміна ставок Рентної плати та припинення застосування коефіцієнтів до них відбуватиметься не одномоментно, а у послідовності, наведеній у Додатку*.

Звертаємо увагу, що зміни, внесені Законом № 3721, розміщені на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) (Головна / Законодавство / Податки, збори, платежі / Загальнодержавні податки / Рентна плата / Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом / Коментарі фахівців) за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata3/komentari-fahivtsiv-/

 

Продаж товарів з використанням мережі Інтернет: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

 

За якою ставкою податку на прибуток підприємств оподатковуються дивіденди, виплачені банківською установою у 2024 році?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для визначення суми авансових внесків із податку на прибуток підприємств із сум дивідендів, що сплачені до дати набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), банками застосовувалась чинна у відповідному періоді основна (базова) ставка податку у розмірі 25 відсотків.

Якщо дивіденди сплачуються у 2024 році після набрання чинності Законом № 4015, для визначення суми авансових внесків банками застосовується основна (базова) ставка податку у розмірі 50 відсотків.

!!!! При цьому у Декларації за 2024 рік банк має здійснити перерахунок суми авансових внесків за весь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.

Тому у рядку 6 додатка АВ до річної Декларації сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді та яка переноситься в рядок 20 АВ Декларації, визначається, виходячи зі значення рядка 5 цього додатку за ставкою 50 відсотків. Сума додаткового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді авансового внеску з дивідендів обраховується за ставкою 50 відсотків та зазначається у рядку 22 Декларації і підлягає сплаті протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.

Одночасно сума авансових внесків із дивідендів, обрахована за ставкою 50 відсотків, відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації та зменшує нараховану суму податку на прибуток банку за 2024 рік.

 

Сплата військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набрав чинності з 01 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», тобто з 01 грудня 2024 року.

Законом № 4113 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 1.16, яким визначений порядок сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.

Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку а доходи фізичних осіб, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 01 січня 2025 року.

До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться:

- окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);

- доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);

- іноземні доходи;

- доходи від продажу інвестиційного активу;

- доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійною діяльністю.

 

 

Єдиний внесок: порядок повернення коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів. 

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву, із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

 

Зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті.

Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.

Законом № 4113, зокрема уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті.

1. Відповідно до підпункту 170.14¹.2 пункту 170.14¹статті 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Змінами, внесеними Законом № 4113 уточнено положення Кодексу та чітко визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. до зазначених доходів застосовується, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

2. Змінами до підпункту 170.14¹.5 пункту 170.14¹статті 170 Кодексу уточнено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства.

Для застосування резидентом Дія Сіті до доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. він має відповідати у відповідному місяці вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб.

З урахуванням змін, внесених Законом № 4113, встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав зазначеним вимогам, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок на доходи фізичних осіб до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

3. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 пункт 170.14¹ статті 170 Кодексу доповнено новим підпунктом, яким визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб.

Так, встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набуде статусу резидента Дія Сіті, до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення нового абзацу другого підпункту 170.14¹.6 пункту 170.14¹ статті 170 Кодексу щодо необхідності доплати податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті, який продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після настання 31 грудня відповідного календарного року, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.

4. Змінами до частини 14¹статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) уточнено порядок застосування відповідної ставки єдиного внеску новими резидентами Дія Сіті.

На сьогодні єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб, загальна сума податкового боргу протягом 30 днів не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року), встановлюється:

1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.

Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Закону № 2464 та чітко визначено, що єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

5. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом № 4113 частину 14¹ статті 8 Закону № 2464 доповнено новими положеннями, якими визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки єдиного внеску.

Так, встановлено, що такі юридичні особи до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в такому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).

Якщо після настання зазначеного терміну такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок за ставкою у розмірі 22 відс. (8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю) щодо доходів, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав зазначеній вимозі, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

До таких донарахованих сум не застосовується штраф у розмірі 10 відс. донарахованої суми, встановлений пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення частини 14¹ статті 8 Закону № 2464  щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 1 лютого 2025 року.

 

В ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: дії ФОПа для зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про таке.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:

як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);

як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у складі якої формуються додатки ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.

При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.