Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень. 

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв. 

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

 

Безбар’єрність як стандарт сучасного сервісу: у ДПС навчають персонал принципам доступності, поваги та рівності

У межах Національного тижня безбар’єрності в органах ДПС відбулася низка освітніх та просвітницьких заходів, спрямованих на розвиток культури людиноцентричного підходу у роботі державних службовців.

Однією з подій стало навчальне заняття «Безбар’єрність у роботі ДПС: повага, доступність, сучасний сервіс». Учасники обговорили роль безбар’єрності у діяльності державних установ, важливість доступності інформації, поважної комунікації та створення комфортних умов для всіх громадян.

Особливий акцент було зроблено на практичних аспектах взаємодії з відвідувачами. Працівники розглянули типові ситуації, які можуть виникати під час звернення громадян до державних органів, а також відпрацювали навички емпатії, підтримувальної комунікації та розуміння індивідуальних потреб людей.

Важливим продовженням освітньої програми став вебінар, організований у співпраці з Державним податковим університетом, присвячений психології людиноцентричної взаємодії та професійній комунікації в публічному управлінні. Учасники ознайомилися із сучасними підходами до формування безбар’єрного середовища, принципами ефективної професійної комунікації, профілактики дискримінації та створення атмосфери довіри між державою і громадянами.

Крім того, працівники ДПС пройшли базове навчання на освітній платформі «Дія. Освіта» за серіалом «Публічна служба без бар’єрів». Програма допомогла поглибити знання щодо цифрової та фізичної доступності, створення зрозумілої інформації, а також подолання соціальних і культурних бар’єрів у професійній діяльності.

Державна податкова служба України послідовно працює над розвитком доступного та відкритого сервісу, де кожен громадянин почуватиметься комфортно і матиме рівні можливості для отримання якісних послуг.

 

Чи можна в Електронному кабінеті здійснити перегляд раніше поданої звітності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

Фізичній особі нараховані дивіденди: що з оподаткуванням військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для вищезазначених платників, є доходи, встановлені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, крім доходів, які оподатковуються за ставкою 1,5 відсотків. (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Об’єктом оподаткування платника ПДФО є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей розділу IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.

 

Податкова нового формату: сервіс, доступність і підтримка кожного

Сучасна податкова служба – це вже давно не лише про адміністрування податків. Це про сервіс, відкритість, доступність і повагу. Кожна послуга сьогодні орієнтована на головне: щоб людина могла отримати допомогу швидко, зручно та без перешкод.

Це формує нову культуру взаємодії держави і суспільства, у якій безбар’єрність – це значно більше, ніж фізичний доступ до приміщень. Це створення середовища, у якому рівні можливості.

Розвиток доступних сервісів, цифрових платформ, мобільних форматів обслуговування, створення інклюзивного простору є важливою складовою роботи податкових органів.

З повагою до потреб кожного Головне управління ДПС у Дніпропетровській області реалізує комплексний підхід до впровадження і розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.

Центри обслуговування платників Дніпропетровщини облаштовані з урахуванням потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Приміщення обладнані пандусами, тактильною плиткою, кнопками виклику та іншими елементами доступності, що дозволяє громадянам комфортно отримувати адміністративні послуги.

Особлива увага приділяється комунікації та супроводу відвідувачів. Люди з інвалідністю обслуговуються позачергово, а на всіх етапах отримання послуг їх супроводжує модератор, який допомагає швидко та зручно вирішити необхідні питання.

Важливим кроком у розвитку інклюзивності стало впровадження у центрах обслуговування платників послуги перекладу жестовою мовою для громадян із порушеннями слуху. Такий сервіс забезпечує рівний доступ до податкових послуг та сприяє комфортній взаємодії громадян із державними органами.

Також активно розвиваються цифрові сервіси, забезпечується їх доступність для людей із порушеннями зору. Найпопулярніші інформаційні ресурси ДПС: вебпортал Державної податкової служби України, субсайти територіальних органів та сайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг – адаптовані відповідно до потреб таких користувачів.

Окрема увага приділяється популяризації сучасних електронних сервісів, які дозволяють отримувати послуги дистанційно. Серед найбільш затребуваних – Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова». Ці сервіси значно спрощують взаємодію громадян і бізнесу з податковою службою, дозволяючи отримувати довідки, подавати звітність та контролювати власні податкові дані онлайн.

Сьогодні державні сервіси мають бути не лише ефективними, а й максимально доступними для кожного громадянина незалежно від віку, місця проживання чи фізичних можливостей. Саме за таким принципом працює податкова служба, яка системно впроваджує стандарти безбар’єрності, інклюзивності та клієнтоорієнтованого обслуговування.

Мобільний ЦОП: податкова допомога там, де вона потрібна

Одним із найзатребуваніших проєктів податкової служби Дніпропетровщини став мобільний центр обслуговування платників (мобільний ЦОП). Це сучасний сервіс, який дозволяє мешканцям віддалених територій отримувати необхідні послуги без відвідування стаціонарних центрів.

Мобільний ЦОП працює майже шість років та здійснює виїзди до територіальних громад області, а також адресно обслуговує маломобільні групи населення. Його діяльність спрямована на створення максимально зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг, консультацій та податкових сервісів.

Мобільний ЦОП є постійно діючим робочим органом ГУ ДПС та працює за заявками територіальних громад. Під час виїздів фахівці податкової служби надають адміністративні послуги, консультації, роз’яснення податкового законодавства та допомагають користуватися електронними сервісами.

Мобільний ЦОП: зручність&затребуваність

Результати роботи мобільного ЦОП свідчать про його ефективність та актуальність для жителів Дніпропетровщини.

У 2025 році фахівцями мобільного ЦОП здійснено 1 808 виїздів до територіальних громад області. І лише за чотири місяці 2026 року мобільні бригади уже здійснили 576 виїздів.

Зростає кількість наданих мобільним ЦОП адміністративних послуг. Якщо у 2024 році їх було надано 7 462, то у 2025 році – понад 16 тисяч (16 266). За перші чотири місяці 2026 року громадяни отримали уже отримали через Мобільний ЦОП 4 190 адміністративних послуг.

Активно відбувається співпраця і з центрами надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад. Під час роботи мобільного ЦОП у ЦНАПах у 2024 році до фахівців податкової звернулися понад 12 тисяч громадян (12 310), якими отримано 3 510 адміністративних послуг та 16 275 інших послуг. У 2025 році цей показник зріс більш ніж удвічі – майже до 28 тисяч звернень (27 742), надано більше 13 тисяч (13 429) адміністративних послуг та більше 30 тисяч (30 341) інших послуг.

Найбільшим попитом у платників користується послуга з видачі картки платника податків, зміна даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, отримання інформації про доходи, роз’яснення щодо подання звітності тощо.

Інформаційна підтримка та розвиток податкової культури

Під час роботи мобільного ЦОП значна увага приділяється інформаційно-роз’яснювальній роботі. Фахівці ДПС консультують громадян щодо актуальних питань податкового законодавства, особливостей деклараційної кампанії та використання електронних сервісів.

Серед суб’єктів господарювання активно розповсюджуються інформаційні матеріали. У 2024 році було розповсюджено понад 26 тисяч примірників друкованої продукції, у 2025 році – майже 39 тисяч, а лише за перші чотири місяці 2026 року – понад 18 тисяч примірників.

Така робота сприяє підвищенню рівня податкової культури населення, формуванню відповідального ставлення до виконання податкових зобов’язань та розвитку партнерських відносин між державою, бізнесом і громадянами.

Саме так формується сучасна сервісна держава – доступна, людяна та орієнтована на потреби громадян.

 

Понад 5,5 млрд грн ПДФО за п’ять місяців – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

У січні – травні поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету майже 5 533,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з відповідним періодом 2025 року, надходження ПДФО збільшились на понад 915,8 млн грн, або на 19,8 відсотка. 

«Висловлюємо вдячність платникам за податкову дисципліну і сумлінне виконання своїх обов’язків. Своєчасно сплачені податки – це значна підтримка економіки, це реалізація важливих соціальних проєктів, це фінансова стабільність громад і країни», – акцентував Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що податковий агент зобов’язаний перерахувати ПДФО під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО сплачується (перераховується) не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

У разі якщо останній день строку сплати (перерахування) ПДФО припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.

Фахівці ГУ ДПС здійснюють розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.

Всього за січень – травень 2026 року на сервіс «Пульс» надійшло на розгляд 38 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

Найбільшу питому вагу складають звернення щодо: 

-  нарахувань в ІКП – 19 звернень (50%);

-   отримання адміністративної послуги – 4 звернення  (10,5 %); 

-  ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 8 звернень (21,1%);

-  невідповідності даних Витягу – 1 звернення  (2,6%);

-  відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення  (5,2%);

-  обліку платників податків – 3 звернення (7,8%);

-  режиму і порядку роботи – 1 звернення (2,6%).

Протягом січня – травня 2026 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд  105 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика письмових звернень:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 43 (41,0%);

-  контрольно-перевірочна робота – 24 (22,9%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 10 (9,5%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 8 (7,6%);

-  податкова знижка – 4 (3,8%);

-  подяка – 2 (1,9%);

-  податкова заборгованість – 1 (1,0%);

-  інші питання – 13 (12,3%).

Крім того, у січні – травні 2026 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 10 звернень. Загальна тематика:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 8 звернень (80,0%); 

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 1 (10,0%);

-  отримання довідки про доходи – 1 (10,0%).

За січень – травень 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 99 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 14 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Платник податку на додану вартість (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) зберігає у справі:

копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Крім того виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44442

 

Чи необхідно скасовувати кваліфіковані сертифікати та отримувати нові у разі зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.

Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).

Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КНЕДП ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:

компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);

зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;

виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.

З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва КНЕДП ДПС заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

 

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями) (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

 

Платникам податку на прибуток про деякі особливості заповнення податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Таблиця 6 додатка БД до Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємств (далі – Декларація) заповнюється незалежно від того чи перевищує / не перевищує загальна вартість безоплатно переданих військовим частинам товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Показник рядка 6.1 графи 7 таблиці 6 додатка БД до Декларації враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, та відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.

При цьому таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються.

Сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету за операціями з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг підприємствам, установам, організаціям, визначеним, зокрема, п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є пільгою (код пільги згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – 11020399).

Сума пільги, передбачена п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:

1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до пункту 1 – розрахунок відповідно до пункту 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.

Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.

Якщо за результатами проведеного розрахунку сума пільги відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дорівнює нуль гривень, Додаток ПП подавати не потрібно.

У такому випадку згідно з абзацом другим п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати доповнення до Декларації з поясненням причин неподання Додатка ПП, зокрема, у зв’язку з відсутністю використання пільги, яка за результатами проведеного розрахунку дорівнює нуль гривень. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

 

У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості з податкових платежів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).

Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

 

Комунікаційні податкові платформи: яким чином платники податків надіслати звернення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п.п. 78 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань співпрацює з інститутами громадянського суспільства, забезпечує проведення консультацій з громадськістю з питань реалізації державної податкової політики.

Комунікаційні податкові платформи є механізмом для ефективного діалогу інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій, що представляють інтереси платників податків, з ДПС та її територіальними органами, спрямованим на оперативне вирішення питань в сфері оподаткування.

Для звернення через комунікаційні податкові платформи необхідно надіслати офіційний / електронний лист на електронну адресу комунікаційної податкової платформи в ДПС (її територіальному органі), розміщену на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Контакти / Комунікаційні податкові платформи, зазначивши:

суть питання або проблеми, що потребує вирішення;

назву та код ЄДРПОУ організації;

податкову адресу;

контактний телефон.

Такі звернення розглядаються у термін, встановлений ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями), а саме не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

За результатами моніторингу (аналізу) найбільш актуальних та резонансних питань, зазначених у зверненнях, які потребують обговорення, можуть бути організовані заходи (зустрічі) представників інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій з представниками органів ДПС.

Таким чином, звертатись через комунікаційні податкові платформи до ДПС та її територіальних органів можуть представники інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій з питань, що належать до компетенції ДПС. Звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були щодо проведення звіряння по земельним ділянкам, отримання адміністративних послуг в ЦОП, а також  запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інше.

Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

 

Коментар: Трудові відносини-офіційне оформлення найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Заступник начальника - начальник відділу обліку платників, об’єктів оподаткування та ведення реєстрів Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова надала коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» щодо трудових відносин.

Відповідно до законодавства цивільно-правовий договір (договір підряду або надання послуг) укладається у випадках, якщо йдеться про виконання конкретного обсягу робіт або надання послуг з визначеним результатом. При цьому виконавець самостійно організовує свою діяльність і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця. 

Трудові відносини оформлюються відповідно Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП).

Так, згідно зі ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та завчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. 

При цьому, офіційне оформлення трудових відносин гарантує найманим працівникам захист їхніх прав, забезпечує своєчасну і у повному обсязі оплату та безпечні умови праці, страховий стаж , оплачувані відпустки тощо.

Водночас, у разі порушення вищезазначених норм трудового законодавства, до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю: від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також фінансова відповідальність, яка  передбачена ст. 265 КЗпП: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Отже, офіційне оформлення трудових договорів не лише гарантує працівникам належний рівень соціального захисту, а й убезпечує роботодавця від штрафів.

 

Засідання робочої комісії з питань надходжень від сплати податку на нерухоме майно

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання комісії з питань надходжень від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Під час засідання учасники обговорили стан надходжень податку, наявні проблемні питання, а також результати виконання показників дохідної частини бюджету міста.

За підсумками зустрічі визначено напрями подальшої роботи, спрямовані на підвищення рівня надходжень до бюджету, зменшення податкової заборгованості та забезпечення стабільного виконання планових показників.