Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує

Державна Податкова Служба

11.09.2025

Рентна плата: до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 2,6 млрд гривень

Протягом семи місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 2,6 млрд грн рентної плати.

Інформуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно від юридичних осіб отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

Упродовж січня – липня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження виросли майже на 55,0 млн грн, або на 12,6 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.

Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань призводить до виникнення або накопичення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, у діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та діє проєкт щодо системи управління комплаєнс-ризиками.

Координатором проєкту є Міністерство фінансів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.

Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платник податків сплачує податки, збори, платежі із запізненням або не в повному обсязі, або не сплачує зовсім. Що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Нагадаємо, що саме вимоги щодо наявності податкового боргу та розрахунків за операціями з бюджетом є одним з основних критеріїв оцінки та потрапляння до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема таких із них як:

відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не має перевищувати 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців та інше.

Перевагами ж, якими користуються суб'єкти господарювання, що відповідають визначеним законом умовам і ввійшли до Переліку, є:

мораторій на документальні перевірки;
скорочення строків перевірок;
скорочення терміну надання індивідуальних податкових консультацій;
особистий консультант – комплаєнс-менеджер та ряд інших.

Звертаємо увагу, що платник податків має можливість перевірити власні показники і дізнатися про відповідність/невідповідність критеріям, визначеним законом, у Електронному кабінеті або перейшовши за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.

Дізнатися більше про проєкт можна на вебпорталі ДПС України, субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у мережі Facebook.

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

На період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (зі змінами та доповненнями) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

Від серпня по-новому відбуватиметься нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу

Змінено максимальну суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу.

Такі зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та набули чинності 01.08.2025.

У 2025 році максимальна сума доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати) застрахованої особи на місяць, з якої сплачується єдиний внесок, становить:

- з 1 січня по 31 липня 2025 року – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законом;

- з 1 серпня по 31 грудня 2025 року – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.

Закликаємо роботодавців та бухгалтерів своєчасно враховувати нові норми при розрахунках, аби уникнути помилок та порушень під час звітування.

Щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

З 01 січня 2025 року набрали чинності норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), зокрема в частині видачі ліцензій, а саме ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, які надаються:

окремо на кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності, зі справлянням річної плати за ліцензії в сумі 0,08 і 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, у якому здійснюється платіж, за кожний окремий РРО / ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі;

безстроково, плата справляється щокварталу рівними частинами.

Однією з подій, відповідно до яких вносяться зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Реєстр), є зміна переліку фіскальних номерів РРО / ПРРО (частина дев'ята статті 34 Закону № 3817).

Згідно 3 пунктом 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані до 01 січня 2025 року відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 481), вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.

Для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, стосовно їхньої видачі згідно зі статтею 15 Закону № 481 було передбачено, що такі ліцензії видаються терміном на один рік, а плата за них справляється щокварталу рівними частинами.

У разі подання після 01.01.2025 заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі, у частині зміни переліку фіскальних номерів РРО / ПРРО, наявних у місці торгівлі, плата за ліцензію визначається в розмірі, обрахованому як одна четверта від розміру річної плати, що встановлено відповідно до:

статті 52 Закону № 3817 на 01 січня податкового року, у якому настає термін сплати чергового щоквартального платежу та здійснено таку щоквартальну плату частини чергового річного платежу, – для ліцензій, виданих із 01 січня 2025 року;

статті 15 Закону № 481 – для ліцензій, виданих до 31 грудня 2024 року.

У разі подання після 01.01.2025 заяви про внесення чергового платежу за отриману ліцензію (щоквартального платежу) плата за ліцензію визначається в розмірі, обрахованому як одна четверта від розміру річної плати, що встановлено відповідно до:

статті 15 Закону № 481 – для ліцензій, виданих до 31 грудня 2024 року.

Щоквартальна плата за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності зараховується як плата за той квартал, у якому вносяться зміни до Реєстру.

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для полегшення користування особам з порушенням зору оновлено вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (https://ca.tax.gov.ua).

Користувачі можуть налаштовувати відображення контенту відповідно до своїх потреб, що робить взаємодію з ресурсом комфортнішою та доступнішою.

Які налаштування передбачені:

- вибір кольору сторінки (кольорова або сіра);

- зменшення/збільшення:

відступів між буквами,

розміру шрифту;

- можливість використання:

великого курсору,

лінії для читання.

ДПС продовжує працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні, вдосконалювати сервіси, щоб кожен клієнт відчував зручність і підтримку.

Про перехід ФОПа – платника єдиного податку (першої – третьої груп) протягом календарного року на четверту групу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 8 прим. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973) сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець (далі – ФОП) або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Пунктом 21 прим. 1 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості щодо створення ФОП сімейного фермерського господарства.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Форма Заяви, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

ФОП, які подали Заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви (абзац сьомий п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форми податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП (далі – Декларація платника першої – третьої груп) та платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація платника четвертої групи), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

Отже, ФОП – платник єдиного податку (першої – третьої груп) протягом поточного року може самостійно перейти на сплату єдиного податку, за ставкою, встановленою для четвертої групи, якщо відповідає вимогам п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (умови перебування в четвертій групі платників єдиного податку) та про таку особу в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення нею сімейного фермерського господарства. Для переходу на сплату єдиного податку, встановлену для четвертої групи, ФОП – платником єдиного податку (першої – третьої груп) подається до контролюючого органу за його податковою адресою Заява не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу та протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви Декларація платника четвертої групи.

Крім того, з урахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 296.3 і п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ ФОП – платником єдиного податку (першої – третьої груп) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу в якому подано Заяву на сплату єдиного податку за ставкою, встановленою для четвертої групи, подається Декларація платника першої – третьої груп.

Слід зазначити, що питання внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.

Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Податок на землю: хто і як може отримати пільги

Окремі категорії громадян мають право на звільнення від сплати земельного податку або надання податкових пільг. Це передбачено Податковим кодексом України (ст. 281) та іншими нормативними актами.

Категорії громадян, звільнені від земельного податку (ст. 281 ПКУ):

особи з інвалідністю I та II групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Граничні норми площі земель, на які поширюється пільга:

для ведення особистого селянського господарства – до 2 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка): у селах – до 0,25 га, у селищах – до 0,15 га, у містах – до 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га;

для будівництва індивідуальних гаражів – до 0,01 га;

для ведення садівництва – до 0,12 га.

Пільги для власників земель/паїв

Власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.

Важливо!

Якщо у вас декілька ділянок одного виду використання щоб скористатися пільгою то:

до 1 травня подайте заяву до податкової із зазначенням, на які ділянки поширюється пільга;

якщо право на пільгу з’явилося протягом року – подайте заяву протягом 30 днів.

Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви (або з наступного податкового року, якщо пропущені строки).

Якщо право на пільгу втрачено – податок починає нараховуватися з наступного місяця після втрати.

Пільги під час воєнного стану

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), що розташовані:

на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих рф:

для фізичних осіб пільга діяла з 01.01.2022 до 31.12.2022,

для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців – з 01.03.2022 по 31.12.2022.

З 01.01.2023 року – з першого числа місяця початку і до останнього числа місяця завершення активних бойових дій/окупації.

Дати визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Постановою КМУ.

З 01.05.2024 – на територіях, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Земельні ділянки, що підлягають консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами

Власники земельних ділянок можуть отримати податкову пільгу по платі земельного податку, якщо їхня земля:

перебуває у консервації,

забруднена вибухонебезпечними предметами,

або визнана непридатною для використання через загрозу такого забруднення.

Рішення про надання пільги приймає сільська, селищна, міська рада або військова/військово-цивільна адміністрація (далі – Ради).

Земельні ділянки у консервації

Податок не нараховується:

для земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця затвердження проєкту консервації до кінця місяця, в якому завершуються заходи з охорони земель (за даними Державного земельного кадастру);

для земель приватної власності – з моменту внесення даних до кадастру про заходи з охорони земель до кінця місяця завершення заходів.

Після завершення заходів податок відновлюється з першого числа наступного місяця.

Якщо даних у контролюючого органу немає, податок нараховується за даними, які подає платник. У разі розбіжностей контролюючий орган перераховує суму податку протягом 10 робочих днів.

Земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами

Податок не нараховується за час, коли ділянка вважається забрудненою згідно з даними Державного земельного кадастру:

з першого числа місяця, коли починається обстеження території операторами протимінної діяльності;

до останнього числа місяця, коли ділянка визнається придатною для використання.

Для територій з активними бойовими діями чи тимчасовою окупацією цей період розраховується з місяця після завершення бойових дій чи окупації, за умови подання заяви власником та прийняття рішення Ради про пільги.

Податок відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому ділянку визнано придатною.

Земельні ділянки з потенційною загрозою забруднення

Податок не нараховується з першого числа місяця прийняття Радою рішення про надання пільги (на підставі заяви власника) і до останнього числа місяця:

завершення строку дії пільги,

скасування рішення,

початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.

Якщо у контролюючого органу відсутні дані, податок нараховується за інформацією платника; у разі розбіжностей він коригується протягом 10 робочих днів.

Ради можуть щороку ухвалювати рішення про індивідуальні податкові пільги (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) за заявою платника.

Земельні ділянки, на яких об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості знищені внаслідок бойових дій:

Інформація про знищені об’єкти має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України

Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки в межах площ:

для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах – не більше 0,25 га,

у селищах – не більше 0,15 га,

у містах – не більше 0,1 га.

для фізичних осіб – власників знищених об'єктів нежитлової нерухомості:

100 % площі земельної ділянки – якщо площа знищеного об’єкта житлової та нежитлової нерухомості більше або дорівнює 1/3 загальній площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об’єкт;

50 % площі – якщо така площа не перевищує 1/3.

Плата за землю не нараховується та не сплачується:

з місяця знищення нерухомості згідно з Реєстром пошкодженого майна,

до останнього числа місяця відновлення нерухомості, скасування воєнного стану, але не пізніше 01.01.2026.

Яка передбачена відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в тому числі акцизний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).

Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13. При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.

Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (далі – РК) на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;

150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.

Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі / продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Також, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи включаються до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунковий рахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п. 1 Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162), визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.

Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).

Згідно з п. 27 розд. І Інструкції № 162 надавач платіжних послуг під час відкриття рахунку фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, або фізичній особі, яка має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує відомості про взяття цієї особи на облік у контролюючому органі з даних про взяття на облік платників податків, що оприлюднені на вебпорталі Державної податкової служби України.

Отже, у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Типовій формі.

Фізична особа – засновник фермерського господарства надає власну земельну ділянку для ведення фермерського господарства: хто сплачує земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Підставою для нарахування земельного податку є:

- дані державного земельного кадастру;

- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) видається у разі внесення змін у дані, що вказуються у ній:

- найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності));

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо.

Для отримання дубліката або копії довідки за ф. № 34-ОПП платнику податків необхідно подати запит за ф. № 34-ОПН до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції в один із таких способів:

- особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;

- поштою;

- через Електронний кабінет в електронній формі.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Апостолівському секторі Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Платники податків запитували у фахівців про надання адміністративних послуг, правила звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, Національну стратегії доходів до 2030 року у контексті безбарєрності та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, визначення мінімального податкового зобов’язання, порядок отримання податкової знижки, офіційне оформлення працівників та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Коментар: Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки

Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.

Плюси задекларованої праці:

- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);

- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;

- плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:

- не фіксується в офіційних документах;

- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;

- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.

Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.

Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.