Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник - юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід, виплачений суб’єктом господарювання фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, військовий збір у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 5 відс. від сукупного чистого доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в термін передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.
Однак, у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця суб’єкт господарювання – податковий агент зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 5 відсотків.
Легалізація ринку праці потребує системної роботи і комплексного підходу
У кейсі роботи податкових органів такі інструменти:
- Інформаційні кампанії.
Кожен працівник має знати, що «біла» зарплата – це його захист, а кожен роботодавець розуміти, що легалізація – це інвестиція в стабільність бізнесу.
- Посилення контролю.
Аналіз звітності компаній, де працівники «офіційно» отримують «мінімалку» дозволяє бачити, де цифри не збігаються з ринковими реаліями.
Довідково: Торік за результатами проведеної роботи у напрямку підвищення заробітної плати найманим працівникам (не менше законодавчо встановленого рівня) додатково до бюджетів надійшло понад 198 млн гривень.
Постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165: зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталія ТОКАРЯ.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі визначені Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520.
Комісія регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області приймає рішення:
- про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації,
- врахування або неврахування таблиці даних платника податку,
- відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 04 лютого 2025 року створено консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
З початку роботи до консультаційного центру надійшло 552 звернення від платників податків.
Проведено десятки зустрічей та консультацій з роз’ясненнями галузевої специфіки діяльності підприємств та опрацюванням їхніх податкових ризиків.
Загалом пройшло 234 заходи з 555 СГ у різних форматах:
зустрічі з платниками ПДВ з метою надання фахової інформаційної підтримки у питанні виключення з переліку ризикових;
онлайн зустрічі засобами ZOOM-конференції, на яких платникам надані роз’яснення з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств (332 СГ);
Також надано роз’яснення 391 платнику податків, які звернулись до консультаційного центру засобами телефонного зв’язку.
З початку року Комісією розглянуто 23 052 зупинених податкових накладних, щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій, з яких 21 564 (93,5%) податкових накладних розрахунків коригування, комісією прийнято рішення щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом проведених заходів, у рамках роботи консультаційного центру спостерігається збільшення кількості врахованих таблиць даних платника податку на додану вартість. У лютому поточного року відсоток врахованих Таблиць складає 60,1 %. І як наслідок – зменшення загальної кількості зупинених податкових накладних в ЄРПН.
Так, за 2024 рік відсоток зупинених податкових накладних склав 1,39, зараз він складає менше 0,9 %.
З метою надання платникам податків рекомендацій, щодо усунення ймовірних ризикових операцій, для виключення підприємств із переліку ризикових, у ГУ ДПС у Дніпропетровській області проводяться зустрічі з посадовими особами таких суб’єктів господарювання.
З початку року комісією регіонального рівня розглянуто інформацію та копії документів наданих платниками, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості. За результатами розгляду виключено з переліку ризикових 896 СГ.
Для отримання інформації або відповідей на питання, які виникають щодо зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних звертайтеся за номерами «гарячих ліній»:056 374 31 09; 098 227 87 66; 066 982 19 13.
Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 грудня 2023 року надавачами платіжних послуг впроваджено використання платниками виключно структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, згідно з міжнародним стандартом, що спрощує для платників механізм сплати податків.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
- При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
- При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Чи має право суб’єкт господарювання використовувати одну печатку на всіх ПРРО, які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа та невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.
Компрометація особистого ключа – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.
Отже, суб’єкт господарювання має право використовувати одну печатку на всіх програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю, якщо такі ПРРО не потребують задіяння касирів.
У разі, якщо при використанні ПРРО задіяні касири, то для кожного такого ПРРО необхідно створити окрему печатку.
Довідково: Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 255.11.19 пункту 255.11 статті 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за спеціальне використання води (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ).
Згідно з абзацом другим пункту 1.3 розділу І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 із змінами (далі – Порядок), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.
Пунктом 1.5 розділу І Порядку визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:
- здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 5 метрів кубічних води на добу;
- забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 5 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
- забирають воду для зрошення в обсязі від метрів кубічних води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
- мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від метрів кубічних води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
- мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 метрів кубічних води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
- використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
- здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
- віднесені до галузі гідроенергетики;
- користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).
Пунктом 1.9 розділу І Порядку визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у пункті 1.5 розділу І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.
Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями з рентної плати до територіальних органів ДПС (пункт 1.11 розділу І Порядку).
Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування.
При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.
Копія електронного Звіту з відміткою про одержання подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
Заповнив реквізити правильно – сплатив без проблем! У податковій пояснили як вносити відомості до платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів
При опрацюванні інформаційною системою ДПС відомостей Державного казначейства України про надходження сум податків, зборів та єдиного внеску, на теперішній час мають місце факти невірного заповнення платіжних інструкцій, оформлених за новими стандартами згідно з Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148), особливо при сплаті податків, зборів та єдиного внеску платниками через касу та/або термінали самообслуговування надавачів платіжних послуг.
Під час онлайн зустрічі з платниками податків за участі начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Іриною Грабар проведені роз’яснювальні заходи щодо заповнення платниками обов’язкових реквізитів платіжних інструкцій відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, зокрема, реквізитів «Код платника» та/або «Код фактичного платника». Також розглядались приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, які наведено у Порядку № 148, зокрема, полів «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Крім цього, звернули увагу на окремі випадки заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів:
- при безготівкових розрахунках платників (юридичних осіб, ФОП та громадян) з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені;
- при безготівкових розрахунках юридичних осіб (головних підприємств) з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії);
- при готівкових розрахунках платників (громадян) за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг.
Учасники заходу отримали роз’яснення, що у разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Комунікації з платниками тривають, попереду нові зустрічі.
Яка інформація зазначається в рядку 19 «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)» фіскального касового чека та які засоби оплати включає в себе поняття «платіжні інструменти»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в рядку 19 «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)» фіскального касового чека, у разі позначення форми оплати «БЕЗГОТІВКОВА», зазначається, наприклад: ЕПЗ (картка, мобільні платіжні інструменти тощо), Інтернет-банкінг, Інтернет-еквайринг, подарунковий сертифікат, талон, жетон тощо.
Підстави, за яких контролюючим органом приймається рішення про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підстави для прийняття рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальним органом про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання визначено частиною дев’ятнадцятою ст. 39 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган приймає рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) на підставі:
1) відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення суб’єкта господарювання (крім іноземних суб’єктів господарської діяльності, які діють через свої зареєстровані постійні представництва, та осіб, які ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи);
2) відомостей про зняття з обліку у контролюючому органі постійного представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності;
3) відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання (крім випадків отримання таким ліцензіатом протягом зазначеного строку нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності);
4) невідповідності відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі фактичним даним, виявленим під час перевірки контролюючого органу, що зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган протягом 20 робочих днів з дня вручення акта перевірки про виявлення фактів, визначених цією частиною (крім випадків виявлення факту припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання), приймає рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру та направляє його суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), із зазначенням підстави/підстав для такого виключення.
Рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру на підставі відомостей Єдиного реєстру про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання, приймається не раніше ніж через 20 робочих днів з дня припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або його територіальний орган не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру на підставі відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів про припинення дії чи закінчення строку дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для здійснення якого зареєстровано таке місце зберігання, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру та направляє суб’єкту господарювання рішення про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, із зазначенням підстави/підстав для такого виключення.
Участь в онлайн засіданні з питань соціально-економічного захисту найманих працівників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Днями, за ініціативи виконавчого комітету Криворізької міської ради проведено онлайн засідання за участі начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Талдонової з питань виконання планових показників по сплаті єдиного податку та єдиного соціального внеску.
На засіданні обговорили питання соціально-економічного захисту найманих працівників та виплати заробітної плати нижче законодавчо встановленого мінімуму.
За підсумками проведеного засідання, прийняті відповідні рішення та методи вирішення проблемних питань.
Брифінг: Деклараційна кампанія - 2025
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова провела брифінг представникам медіа щодо декларування доходів громадян отриманих протягом 2024 року.
З 1 січня 2025 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.
Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори –конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.
До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:
окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Кодексу);
доходи, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Кодексу);
іноземні доходи (підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Кодексу);
від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (стаття 177 Кодексу);
від здійснення незалежної професійної діяльності (стаття 178 Кодексу);
та в інших передбачених Кодексом.
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (підпункт 170.10.4 пункту 170.10 статті Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (пункт 179.3 статті 179 Кодексу).
Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.
Також зазначено випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до пункт 179.2 статті 179 Кодексу.
Це стосується платників, які отримали:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Коментар щодо права на податкову знижку за лікування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.
Заступник начальника – начальник відділу обліку платників, об’єктів оподаткування та ведення реєстру Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова надала коментар представникам медіа щодо права на податкову знижку за лікування.
До 31 грудня 2025 року фізична особа – резидент має право скористатись податковою знижкою за наслідками 2024 року.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.
Актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
В Апостолівському секторі Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Під час сеансу надано відповіді на запитання платників щодо: змін в оподаткуванні, що стосуються сплати військового збору; декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року; легалізації найманої праці; функціонування та можливості застосунку «Моя податкова» від ДПС та інше.
Проінформовано платників про Національну стратегію доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.