Про застосування до фізичної контролюючої особи фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Контрольованою іноземною компанією (надалі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК). Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Відповідно до п. 120.7 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас Законом України від 04.12.2024 № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Отже, до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

 

Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148). 

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції:

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

 

Чи нараховується пеня у разі несвоєчасної сплати єдиного податку ФОПами першої – третьої груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п.  295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Отже, у разі несвоєчасної сплати єдиного податку ФОПами першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

 

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або наявності пристроїв для приймання монет. Суб’єкти господарювання в разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати: чи є право на ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

 

До уваги платників! Сплата військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: 

Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

 

Суб’єкт господарювання планує займатись вирощуванням тютюну та реалізацією тютюнової сировини іншому СГ: які ліцензії необхідно отримати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 20 Закону України від 18 червня 2024 року   № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів (частина перша ст. 22 Закону № 3817).

Згідно з частиною третьою ст. 24 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України тютюнової сировини здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини.

Поміщення тютюнової сировини, паперу цигаркового, що відноситься до товарної позиції 4813 згідно з УКТЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет – фільтропаличок ацетатних (трубок з волокон ацетату целюлози, вкритих папером цигарковим), що відносяться до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет), тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території здійснюється шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини, або на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (частина сьома ст. 24 Закону № 3817).

Отже, суб’єкт господарювання, який планує здійснювати діяльність з вирощування тютюну та реалізовувати тютюнову сировину іншому суб’єкту господарювання повинен отримати ліцензію на право вирощування тютюну.

 

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) видається у разі внесення змін у дані, що вказуються у ній:

- найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності));

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо.

Для отримання дубліката або копії довідки за ф. № 34-ОПП платнику податків необхідно подати запит за ф. № 34-ОПН до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції в один із таких способів:

- особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;

- поштою;

- через Електронний кабінет в електронній формі.

 

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для полегшення користування особам з порушенням зору оновлено вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (https://ca.tax.gov.ua).

Користувачі можуть налаштовувати відображення контенту відповідно до своїх потреб, що робить взаємодію з ресурсом комфортнішою та доступнішою.

Які налаштування передбачені:

- вибір кольору сторінки (кольорова або сіра);

- зменшення/збільшення:

відступів між буквами,

розміру шрифту;

- можливість використання:

великого курсору,

лінії для читання.

ДПС продовжує працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні, вдосконалювати сервіси, щоб кожен клієнт відчував зручність і підтримку.

 

По-новому відбуватиметься нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу

Змінено максимальну суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу. 

Такі зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та набули чинності 01.08.2025.

У 2025 році максимальна сума доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати) застрахованої особи на місяць, з якої сплачується єдиний внесок, становить:

- з 1 січня по 31 липня 2025 року – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законом;

- з 1 серпня по 31 грудня 2025 року – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.

Закликаємо роботодавців та бухгалтерів своєчасно враховувати нові норми при розрахунках, аби уникнути помилок та порушень під час звітування.

 

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань  - податковий борг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, у діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та діє проєкт щодо системи управління комплаєнс-ризиками.

Координатором проєкту є Міністерство фінансів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.

Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платник податків сплачує податки, збори, платежі із запізненням або не в повному обсязі, або не сплачує зовсім. Що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу. 

Нагадаємо, що саме вимоги щодо наявності податкового боргу та розрахунків за операціями з бюджетом є одним з основних критеріїв оцінки та потрапляння до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема таких із них як:

• відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не має перевищувати 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
• відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців та інше.

Перевагами ж, якими користуються суб'єкти господарювання, що відповідають визначеним законом умовам і ввійшли до Переліку, є:

• мораторій на документальні перевірки;
• скорочення строків перевірок;
• скорочення терміну надання індивідуальних податкових консультацій;
• особистий консультант – комплаєнс-менеджер та ряд інших.

Звертаємо увагу, що платник податків має можливість перевірити власні показники і дізнатися про відповідність/невідповідність критеріям, визначеним законом, у Електронному кабінеті або перейшовши за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.

Дізнатися більше про проєкт можна на вебпорталі ДПС України, субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у мережі Facebook.

 

Чи може приватний нотаріус включити до складу витрат сплачену за свій рахунок суму страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність.

Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884).

Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.

Таким чином, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.

Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

 

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля промисловості, частка якої здається її власником в оренду, лізинг, позичку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.

Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.

Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

 

Умови отримання пільг з податку на прибуток для підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Підприємства та організації, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім: 

підакцизних товарів, 

послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.

Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:

у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;

фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.

Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». 

Такі дозволи видають:  

Національна соціальна сервісна служба України,

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення,

Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація.

 

Платникам ПДВ про відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами) у рядку 16 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) відображається від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 декларації вказується сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У рядку 16.3 декларації також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 ПКУ.

У разі заповнення, зокрема рядка 16.3 декларації обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків» (далі – таблиця).

Інформацію про зміну (збільшення / зменшення) залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (рядок 16.3 декларації) розшифровується у таблиці в окремому блоці «Дані податкового повідомлення-рішення».

В блоці про дані податкового повідомлення-рішення суму залишку від’ємного значення передбачено зазначати в розрізі постачальників за якими відбулась зміна залишку такої суми.

При цьому за потреби платник може добавляти необхідну кількість рядків щодо інформації про таких постачальників.