Щодо реєстрації новоствореного ФОПа платником єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

З якої дати фізична особа – підприємець (ФОП) буде зареєстрована в контролюючому органі платником єдиного податку, якщо вона під час державної реєстрації в останні дні місяця подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрання ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, а передача до контролюючого органу відповідної заяви відбулася на початку наступного місяця?

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).

Відповідно до п. 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 05.07.2024 № 2040/5/327, технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в межах інформаційної взаємодії забезпечує:

- передачу до інформаційних систем Державної податкової служби України з інтервалом до двох годин інформації з Єдиного державного реєстру про реєстраційні дії у вигляді переліку ідентифікаторів реєстраційних дій, що проведені у такий період;

- доступ до відомостей щодо кожної проведеної реєстраційної дії;

- доступ до документів щодо обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з абзацом шостим частини другої ст. 13 Закону № 755 до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача відомостей, зокрема, з Заяви.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, з урахуванням п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ якщо під час державної реєстрації в останні дні місяця фізичною особою – підприємцем було заявлено про застосування спрощеної системи оподаткування та обрання ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, то незалежно від того, коли технічним адміністратором Єдиного державного реєстру до контролюючого органу було передано відповідну заяву, така фізична особа – підприємець буде вважатися платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася її державна реєстрація фізичною особою – підприємцем та подано Заяву.

 

Щодо ставки військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд.  ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд.  10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти, в т.ч. роботодавці.

Відповідно до ст. 164 розд. IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

При цьому, до зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 5 відсотків.

До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору у розмірі 5 відс. незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, оскільки відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

 

Вимоги щодо включення платника податку до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та порядок їх визначення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

1. Відповідно до підпункту  69.41.1  підпункту 69  пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають усім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів.

Для розрахунку показника здійснюються такі розрахунки:

1) розрахунок величини податкового боргу;

2) розрахунок дати виникнення податкового боргу, не погашеного на дату, станом на яку формується інформація.

б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність у платника податків та його відокремлених підрозділів на визначену дату заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

в) відповідність критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, залежно від обраної системи оподаткування.

г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовується інформація щодо відсутності податкових повідомлень-рішень за формою «ПС», прийнятих за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46  Кодексу за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників; 

ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових          повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців.

Для визначення відповідності платника цій вимозі перевіряється відсутність винесених щодо платника податків податкових повідомлень-рішень (форми «С» за платежем 21081000) про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність чинного рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165;

и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.

Для визначення відповідності платника податків вимогам, зазначеним у підпунктах «з» та «и»  пункту 3.1 цього розділу, здійснюється перевірка даних, шляхом пошуку відповідної інформації, отриманої з ЄДР та ДРФО за платниками податків та/або їх засновниками (учасниками) кінцевими бенефіціарними власниками за попередньою їх ідентифікацією за кодом ЄДРПОУ/РНОКПП відповідно. 

Платник податків вважається таким, що не відповідає зазначеним вимогам:

- у разі якщо хоча б в одного засновника (учасника) кінцевого бенефіціарного власника, юридичної особи наявна інформація щодо громадянства/місця проживання країни, яка здійснює збройну агресію проти України;

- у разі якщо в ДПС відсутня інформація про дійсні податкові номери хоча б одного із  засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників.

Якщо хоча б один засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку має громадянство країни, яка здійснює збройну агресію проти України, і стосовно такого  засновника (учасника) та/або кінцевого бенефіціарного власника надано інформацію щодо наявності статусу учасника бойових дій, яка підтверджується інформацією з відповідних реєстрів, така інформація буде врахована під час наступного розрахунку, при цьому такий засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку не  проживає в країні, яка здійснює збройну агресію проти України;

і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до ЄДР протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовують відомості з ЄДР відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

2. Показники, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «ї» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 
   розділу ХХ Кодексу, визначаються станом на дату формування Переліку платників.
3. Показники, визначені у підпунктах «г», «ґ» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.

 Тобто, показники по всіх вимогах (крім визначених підпунктами г) та ґ), які стосуються показників подання податкової звітності та наявності порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності) розраховуються на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків. 

Показники  по вимогах щодо звітності та ЗЕД (тобто, визначених підпунктами г) та ґ)) розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.

4. Для цілей підпункту 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з Національним класифікатором України (КВЕД ДК 009:2010).

 

Особливості податкового адміністрування для платників на період включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Передбачені такі особливості податкового адміністрування платників податків на період включення до Переліку:

1) Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема, з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

2) Перевірки ДПС не розпочинаються:

• фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
• документальні позапланові перевірки, крім перевірок:

- що проводяться виключно на звернення платника податків;

- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

• платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги; документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

3) Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.

4) Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.

5) Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 7/2024 «Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html).

 

Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. 

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

 

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

 

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

 

Щодо визначення, чи є деякі споруди об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, споруди, наприклад, трансформаторні підстанції, які класифікуються у розд. 2 НК 018:2023, але норма п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає трансформаторні підстанції об’єктом нежитлової нерухомості як допоміжні (нежитлові) приміщення господарських (присадибних) будівель?

Розділом 2 «Сфера застосування» Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор), визначено, що Класифікатор призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань:

- проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;

- проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою, забезпечення житлом і різними послугами населення України;

- розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України;

- розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо;

- зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн.

Трансформаторні станції та підстанції включені до класу 2214 «Магістральні лінії електропередач» групи 221 «Магістральні трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» та до класу 2224 «Місцеві лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» групи 222 «Місцеві трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» підрозділу 22 «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац другий розд. 4 «Загальні положення» Класифікатора).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (пункти 5.1 – 5.2 ст. 5 ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).

При цьому, п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Вичерпний перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування Податком визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Отже, трансформаторна підстанція яка входить до складу господарської (присадибної) будівлі є об’єктом оподаткування Податком.

 

Щодо застосування РРО/ПРРО при продажу авіаквитків через платіжні системи юридичною особою, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

- проводити такі розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – РРО/ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну.

Відповідно до підстав, визначених ст. 9 Закону № 265, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, зокрема у наступних випадках:

- надання для оплати за товар (послуги) реквізитів поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 (далі – поточний рахунок у форматі IBAN), де покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) (п. 2 ст. 9 Закону № 265);

- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 Закону № 265);

- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону № 265).

Звертаємо увагу, оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів, зокрема, авіаційним транспортом законодавчо не встановлені, вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників при продажу авіаквитків через платіжні системи у готівковій або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку:

- використання, як можливих способів оплати рахунків-фактур (у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та/або реквізитів поточного рахунку у форматі IBAN, застосування РРО/ПРРО для такого суб’єкта господарювання не є обов’язковим;

- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому, зазначена пільга не може бути поширена на продаж товарів та втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в п. 14 ст. 9 Закону № 265.

У будь-якому іншому випадку, приймання готівки, використання POS-терміналів, надання споживачам, як способу оплати, реквізитів платіжних карток, електронних платіжних засобів та/або поєднання різних способів оплати, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО та видати або направляти на абонентський номер та/або електронну адресу споживача, фіскальні касові чеки встановленої форми та змісту.

 

Який порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок в СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1. 5 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Відповідно до п. 21 Порядку № 569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

Сума податку, визначена відповідно до п. 9 Порядку № 569, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах). Перерахування коштів на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 9 Порядку № 569 (S Накл).

Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його рахунок у банку або небанківському надавачу платіжних послуг).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Згідно з п.п. 3 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до податкової декларації з ПДВ додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».

 

Щодо сплати єдиного внеску за себе ФОПами, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства в період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

-  фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) , 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Крім того, Законом України 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

 

Як знятися з податкового обліку суб’єкту господарювання, місцем проживання якого є тимчасово окупована російською федерацією територія України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з ПКУ.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб визначений:

- як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ ПКУ та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588);

- як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 65.10 ст. 65 ПКУ підставою для внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи, зокрема, є:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Згідно з абзацом першим п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (абзац другий п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, як платників податків та платників єдиного внеску здійснюється податковими органами, за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).

Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або припинення/ зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, процедури та дії по зняттю з обліку фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, місцем проживання яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, проводяться контролюючим органом за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу.

При цьому, фізичній особі необхідно забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску від провадження підприємницької діяльності/незалежної професійної діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.