Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує

Державна Податкова Служба

16.02.2026

Фіскальний чек – обов’язкова умова захисту споживача

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фіскальний чек – це гарантія прав споживачів та відповідальності бізнесу.

Фіскальний касовий чек – це офіційний документ, що підтверджує факт купівлі товарів або отримання послуг. Він є обов’язковим для суб’єктів господарювання (СГ), які проводять розрахунки у готівковій або безготівковій формі через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Чек фіксує інформацію про здійснену операцію та передається до Державної податкової служби України для контролю.

Фіскальний чек – не просто документ. Він не лише офіційно підтверджує факти покупки, надання послуг, а й гарантує захист прав споживача. Адже у разі потреби саме фіскальний чек допоможе довести придбання товару чи послуги та звернутись за гарантійним обслуговуванням або поверненням коштів.

Видаючи фіскальні чеки, СГ демонструють свою чесність, повагу до споживачів та готовність дотримуватись закону. Це свідчить про те, що СГ працює офіційно, сплачує податки та забезпечує своїх споживачів необхідними правами.

На жаль, досі існують ситуації, коли покупцям пропонують товари (послуги) без чеку. Це ризики, як для споживачів, так і для самого бізнесу. Без чеку покупець не може довести факт покупки, а бізнес втрачає довіру клієнтів та ризикує отримати штрафи.

Чому чек важливий для усіх?

Фіскальний чек потрібен кожному з нас – від звичайного покупця до власника бізнесу. Адже фіскальний чек виконує декілька важливих функцій.

Захист споживача: чек підтверджує, що товар чи послуга придбані офіційно, а отже у разі потреби покупець може звернутись за обслуговуванням або поверненням.

Прозорість бізнесу: офіційний облік продажів (надання послуг) допомагає СГ працювати чесно та уникати штрафів.

Підтримка економіки: видача чеків означає сплату податків, які йдуть на фінансування державою армії, освіти, медицини та інші важливі сфери життя.

Кожен фіскальний чек – це внесок у фінансову стійкість країни.

Коли видається фіскальний чек

Фіскальний касовий чек формується та видається покупцю під час здійснення розрахункової операції. Це стосується як готівкових, так і безготівкових платежів, включаючи оплати картками, через мобільні додатки або інші електронні платіжні засоби.

Чек має бути виданий одразу після завершення розрахунку.

Як перевірити фіскальний чек?

Покупці можуть самостійно перевірити дійсність фіскального чека. Для цього існують кілька способів.

Вебпортал «Державна податкова служба України»: введіть фіскальний номер чека та дату операції для перевірки.
Мобільні додатки: використовуйте офіційні програми, які дозволяють сканувати QR-код на чеку та перевірити його дійсність.
Запит до продавця: у разі виникнення сумнівів щодо правильності чека зверніться до продавця з вимогою пояснення.

Перевірка чека дозволяє впевнитися у правильності розрахункової операції та захистити права як споживача.

Фіскальний чек є захистом держави, оскільки він є гарантією сплати усіх податків з продажу товарів/надання послуг.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) визначено, що роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (п. 60 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 64 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною першою ст. 16 Закону № 3817 оптова торгівля на території України алкогольними напоями здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім випадків, встановлених ст. 16 Закону № 3817.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону № 3817 оптова торгівля на території України тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах(частина перша ст. 23 Закону № 3817).

Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, має право реалізовувати такі товари виключно кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання (у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування).

Для реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів іншим суб’єктам господарювання, що здійснюють таке придбання з метою подальшої реалізації, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Джерело інформації – «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» вебпорталу ДПС України, за посиланням

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41947

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Закон України № 4698: щодо включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (набрав чинності 26.12.2025) абзац перший п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) викладено у новій редакції:

Так, відповідно до змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема: основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також основної суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, виконання кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор – фінансова установа, зобов’язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано), виконано рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, а також неповідомлення кредитором – фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Єдиний податок: внесок ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини впродовж 2025 року – понад 5,2 млрд гривень

Протягом січня – грудня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – підприємців (ФОП) майже 5 226,9 млн грн єдиного податку. Порівнюючи з 2024 роком, сума надходжень збільшилася на 531 млн грн, або на 11,3 відсотки. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Єдиний податок – один з бюджетоформуючих податків місцевих бюджетів Дніпропетровської області, що забезпечує фінансову спроможність територіальних громад реалізовувати важливі соціальні програми. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і податкову дисципліну, за свідомість та підтримку громад регіону», – підкреслив Юрій Павлютін.

Очільник податкової служби області акцентував, що зростання податкових надходжень – це результат сумлінної сплати податків платниками та відповідальності за економічну стійкість та обороноздатність країни, міцність громад.

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається податкова декларація про майновий стан і доходи громадянами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій Декларації.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами і доповненнями).

Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС України (ДПС) забезпечила платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100215.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та складання податкової накладної за такою операцією платнику ПДВ необхідно належним чином (відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами)) оформити митну декларацію, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

При цьому з огляду на п. 3 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості.

Так, якщо при здійсненні операції з вивезення товарів (у тому числі товарів, сумарна митна вартість яких більша ніж 150 євро, але не перевищує 1 000 євро) за межі митної території України у митному режимі експорту, зокрема, що переміщуються (пересилаються) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, документом, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, є оформлена відповідно до вимог митного законодавства митна декларація, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення такої митної декларації. Водночас, реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень для цілей оподаткування ПДВ не є митними деклараціями.

За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) терміни.

Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та у ній зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент).

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».

Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, що підтверджує факт такого вивезення.

У табличній частині розділу Б:

у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

у графі 8 – код ставки 901;

у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

графа 11 у такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

Нормами ПКУ не передбачено можливості складання однієї зведеної податкової накладної або податкової накладної за щоденними підсумками за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

У випадку не складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та не реєстрації її в ЄРПН до платника ПДВ застосовуються фінансова, адміністративна та господарська відповідальність, зокрема штрафні санкції за не реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Про надання ФОПом – платником єдиного податку другої групи послуги з перевезення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) друга група платників єдиного податку – це фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОПів, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОПи належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи не може надавати послуги з перевезення у випадку, коли замовником таких послуг є юридична особа на загальній системі оподаткування (експедитор).

До уваги платників ПДВ – орендодавців та орендарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: об’єктом оподаткування є операції платників податку на додану вартість (податок, ПДВ) з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 ЦКУ визначено, що плата за користування плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок та податок на нерухоме майно.

Разом з цим, відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами, зокрема, самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини частини чистого прибутку – понад 28,0 млн гривень

Протягом січня – грудня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 28,0 млн грн частини чистого прибутку, це на понад 9,7 млн грн більше порівняно з 2024 роком. На позитивну динаміку надходжень акцентував увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Дякую платникам регіону за сумлінну роботу та відповідальне ставлення до сплати податків, оскільки це, у першу чергу, забезпечення стабільного функціонування економіки країни, а також фінансування важливих державних програм. Відкритий діалог, партнерська взаємодія з платниками податків і надання якісних сервісів є основою ефективної спільної роботи задля стабільного наповнення бюджетів та сприяє підвищенню довіри до податкової служби», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними органами місцевого самоврядування.

«Дроблення бізнесу» – це не оптимізація, а маніпуляція законодавчими нормами

Під час проведення фактичних перевірок Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що окремі торговельні мережі застосовують механізми так званого «дроблення бізнесу». Зазначену схему використовують різні сектори економіки, частіше у роздрібній торгівлі – рітейл електроніки, продуктів харчування, одягу та взуття.

«Дроблення бізнесу» – це не оптимізація, а маніпуляція законодавчими нормами. У результаті бюджет несе великі втрати надходжень, які так потрібні для підтримки обороноздатності країни та малозахищених верств населення.

Основними ключовими ознаками «дроблення бізнесу» є:

- робота кількох фізичних осіб – підприємців (ФОП) в одному торговельному приміщенні;

- використання однієї торговельної марки або бренду;

- використання ФОПами однакових IP-адрес для доступу до клієнт-банку та програмних РРО;

- масова реєстрація ФОПів за однією адресою;

- робота спільних працівників тощо.

Використання таких механізмів свідчить про штучний розподіл і ведення бізнесу через інших суб’єктів господарювання, зокрема через залучення фізичних осіб-підприємців, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Це не має жодної ділової мети та використовуються задля ухилення від сплати податків.

Звертаємо увагу, що за дії з «дробленням» великого бізнесу для ухилення від сплати податків потрібно відповідати. Тож рекомендуємо усім суб'єктам господарювання не наражати власний бізнес на небезпеку та чесно і добросовісно виконувати свої обов'язки щодо сплати податків і зборів.

Платники Дніпропетровщини скерували до загального фонду державного бюджету майже 94,4 млн грн рентної плати за спецвикористання води

У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою за спеціальне використання води майже на 94,4 млн гривень. У порівнянні з січнем – груднем 2024 року надходження зросли на понад 11,2 млн гривень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками рентної плати є (п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ)):

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибацтва.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Терміни подання фізичними особами податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплати задекларованої суми податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Щодо оподаткування ПДФО допомоги на поховання, що виплачується роботодавцем родичам померлого працівника за останнім місцем роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платнику податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 7 520,00 грн, у 2024 році – 8 480,00 грн, у 2025 році – 8 480,00 грн, у 2026 році – 9 320,00 гривень).

Сума перевищення, за її наявності, остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).