Управління комплаєнс-ризиками – системна методологія

На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.

Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення. 

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.

Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з  оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.

ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.

 

Безбар’єрність: сервіс ДПС для всіх платників

В рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. 

Безбар’єрність – це про рівність, повагу до гідності, фізичну, інформаційну та цифрову доступність. Це, насамперед, – про дотримання інтересів та потреб кожного.

Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб. 

Безбарʼєрність у ДПС:

- доступ до онлайн-сервісів:

найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору, 

Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування;

- доступність приміщень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення: 

при облаштуванні Центрів обслуговування платників першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг; 

- ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача:

обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

Із засадами та принципами безбар’єрності можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у розділі Безбар’єрність.

 

Система управління ризиком дотримання податкового законодавства: переваги

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і як кінцевий результат – сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

Про порядок укладення трудового договору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційно оформлені трудові відносини – це запобігання порушенням законодавства про працю, а отже – і відсутність штрафів.

Нагадуємо порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Він є однаковим для всіх роботодавців і включає три основні кроки: 

- укладення трудового договору; 

- оформлення наказу про прийняття на роботу; 

- повідомлення Державної податкової служби. 

Закликаємо найманих працівників своєчасно укладати трудові договори – оформлені трудові відносини захищають працівника і гарантують соціальні виплати у разі виникнення відповідних обставин.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Якщо електронні послуги надаються нерезидентом (компанією Google) резиденту (юридичній особі) – платнику ПДВ, то за такою операцією резидент (юридична особа) як отримувач послуг від нерезидента зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну за правилом «першої події» на дату, яка визначається згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України.

При цьому, якщо за такою операцією «першою подією» є отримання авансу як оплати за електронні послуги, то нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну необхідно на дату списання коштів з рахунку резидента (юридичної особи) – платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату таких електронних послуг.

 

Застосування РРО в господарській одиниці: які документи необхідно зберігати суб’єкту господарювання на місці проведення розрахунків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

- у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);

- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років (абзац дев’ятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);

- створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547);

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547).

 

За об’єкти нерухомості власника – юридичної особи встановлені нульові ставки: чи подається податкова декларація з податку на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – НП(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 (зі змінами та доповненнями), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (зі змінами та доповненнями) (далі – Методичні рекомендації № 561).

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 4 розд. IІ НП(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 41 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Вимоги пп. 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.1 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

 

Актуальні питання застосування сучасної касової техніки

У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) та інші важливі питання контролю і обліку.

На інформаційно-роз’яснювальну зустріч, яка відбулася в онлайн форматі, запросили суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів чи наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також проводять операції з приймання готівки.

Детально зупинилися на використанні та відмінностях сучасної касової техніки. Окремо обговорили додатковий функціонал електронних контрольно-касових апаратів, зокрема, забезпечення обліку кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів.

Розглянули питання реєстрації, взяття на облік контролюючими органами та перереєстрації РРО. Не оминули увагою підстави для відмови в реєстрації, а також її скасуванні.

Підприємцям нагадали, що строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції. У випадку якщо він не визначив такий термін, слід керуватися нормою, що такі РРО можна використовувати 7 років з моменту їх введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата. Це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів.

Особливу увагу приділено застосуванню касової техніки у період дії воєнного стану. Зокрема, фахівці ГУ ДПС зазначили: для скасування РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків заяву про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) та/або заяву про скасування реєстрації РРО (форма № 4-РРО). Документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

У разі якщо виникла необхідність отримати інформацію про реєстраційний номер екземпляра РРО під час дії воєнного стану при обмеженому доступі до публічних електронних реєстрів, такі дані можна отримати у виробника чи постачальника, або  у приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника (пункт «Відомості про РРО»).

Зустріч відбулася у форматі діалогу. Учасники отримали фахові відповіді на всі поставлені запитання. 

 

Реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також,своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Нагадуємо про бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

 

Надходження рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 1,5 млрд гривень

Упродовж десяти місяців поточного року платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,5 млрд гривень.

Інформуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

 

Акцизний податок з вироблених товарів: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 263,6 млн гривень

Протягом січня – жовтня 2025 року платники Дніпропетровщини з вироблених товарів спрямували до загального фонду державного бюджету майже 263,6 млн грн акцизного податку.

Звертаємо увагу, що маркуванню марками акцизного податку (МАП) підлягають алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. крім:

алкогольних напоїв, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі;

алкогольних напоїв, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

тестових зразків алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань, але не більше 3 л кожного виробу;

звичайних (неігристих) вин та зброджених напоїв, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об. од. етилового спирту, але не вища за 15 відс. об. од. етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження;

алкогольних напоїв в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України.

 

На яку ПСП має право платник ПДФО, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь – який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2025 році складає 1 514,00 гривень.

Платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що у 2025 році складає 1 514,00 грн, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 4 240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

 

Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 383,6 млн гривень

У січні – жовтні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 383,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 86,7 млн грн або на 29,2 відсотків.

Дякуємо платникам за вагому підтримку громад.

Нагадуємо, що згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Звертаємо увагу, що фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

 

«TAX Control» – це про спільну відповідальність

► Цифровий сервіс «ТAX Control», запроваджений ДПС України, є дієвим інструментом для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування

►  Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС: для відправки повідомлення необхідно натиснути на віджет «TAX Control» у правому верхньому куті і здійснити відправлення інформації про порушення 

► Сервіс у доступі 24/7 та з будь-якого пристрою 

► Повідомляйте про:  

- невидачу фіскального чека

- торгівлю без ліцензії чи порушення реалізації підакцизної продукції

- відмову у прийнятті банківської картки

- роботу без державної реєстрації суб’єкта господарювання

- неоформлених працівників

► Чесність сьогодні в тренді! Долучайтеся до боротьби з «тінню»!