Трудові відносини: чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб або ФОПів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. 

Оформити працівника можна за три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Для укладання трудового договору працівник має надати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- індивідуальний податковий номер;

- трудову книжку (за наявності).

Якщо це необхідно для роботи, працівник має надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

 

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

 

Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.

При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства. 

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

 

Інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У вересні 2024 року стартувала інформаційна кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.

Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.

НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. 

Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. 

 

Засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).

Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:

- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

На користь яких установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, при добровільному перерахуванні коштів або передачі товарів/виконанні робіт/наданні послуг для потреб забезпечення оборони держави згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не проводяться коригування фінансового результату до оподаткування та який перелік документів необхідний для здійснення таких операцій, як таких що здійснені для забезпечення потреб оборони держави?

Якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального  захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Стосовно документів на підтвердження зазначених вище операцій необхідно враховувати таке.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Питання бухгалтерського обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Чи потрібно ФОП після реєстрації в ЄДР за місцем проживання подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).

З метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за  ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться його підприємницька діяльність, або воно пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа – підприємець зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після реєстрації Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.

Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України (п.п. 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при виплаті дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року до закінчення такого року розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

У разі якщо виплата дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року здійснюється після закінчення такого року та на момент виплати дивідендів подана Декларація за такий звітний рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій Декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, 6, 9 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди). У разі якщо Декларація на момент виплати дивідендів не подана та зобов’язання не погашені, то авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

 

Податкова декларація про майновий стан і доходи: що змінилося у формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 15.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.02.2025 № 119 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами) (далі – Наказ № 119), яким внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).

Змінами передбачено, зокрема:

- заповнення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, нового Додатку АП «Розрахунок авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним» до податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

- заповнення зазначеною вище категорією платників у рядку 3.1 розділу ІІІ Додатку Ф2 до Декларації суми авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, сплачених за звітний рік;

- врахування у Додатку КІК до Декларації особливостей оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній у разі його розподілу або фактичної виплати відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Внесення місць зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини до Єдиного реєстру місць зберігання: які подаються документи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) визначено, що Єдиний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників.

Внесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється посадовою особою:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – щодо місць зберігання спирту етилового, у тому числі біоетанолу;

2) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – щодо місць зберігання спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (частина четверта ст. 39 Закону № 3817).

Згідно з частиною восьмою ст. 39 Закону № 3817 Заява про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру подається заявником у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817.

Заява про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, що подається в паперовій формі, підписується заявником та скріплюється печаткою (за наявності). На заяву, що подається в електронній формі, накладаються кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності) заявника.

Копії документів, подані у паперовій формі разом із заявою про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, завіряються підписом посадової особи заявника та скріплюються печаткою (за наявності).

У заяві про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру зазначаються такі відомості:

1) про суб’єкта господарювання:

- для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;

- для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

- для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 ПКУ;

- для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;

2) реєстраційний номер ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Реєстраційний номер ліцензії не зазначається:

- виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят), які вносять місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

- суб’єктами господарювання, що використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, іншими суб’єктами господарювання, що отримують спирт етиловий для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб);

- суб’єктами господарювання, що використовують алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв);

3) адреса місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (у форматі – область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу; кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина);

4) код адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розташоване місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

5) загальна місткість ємностей для зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу;

6) площа приміщень, в яких зберігатимуться алкогольні напої, тютюнова сировина, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – для суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування тютюну та/або ферментацію тютюнової сировини, виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

7) назва, номер (за наявності) і дата документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання (для алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

8) про ознаку:

- виробника спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят, – 1;

- суб’єкта господарювання, що використовує спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, – 2;

- суб’єкта господарювання, що використовує алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв), – 3.

До заяви про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру додається копія:

1) документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з планом (схемою) такого об’єкта нерухомого майна (його частини)/ приміщення (його частини), на якому (якій) позначено місце зберігання та його площа;

або

2) документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання (крім спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, тютюнової сировини), із зазначенням уповноваженої особи заявника у такому місці зберігання, її номера телефону, адреси місця зберігання та наданням плану (схеми) приміщення (його частини), на якому (якій) позначено місце зберігання та його площа.

Виробники спирту етилового, спиртових дистилятів (крім малих виробництв дистилятів), біоетанолу до заяви про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру додатково додають довідку про відповідність місць зберігання вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

До заяви про внесення місць зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до Єдиного реєстру додатково додають:

- суб’єкти господарювання, що здійснюють вирощування тютюну, ферментацію тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, – схему встановлення цілодобової системи відеоспостереження, складеної із дотриманням вимог та в порядку, визначеними частинами дванадцятою і тринадцятою ст. 20 Закону № 3817;

- суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – схему встановлення цілодобової системи відеоспостереження, складеної із дотриманням вимог та в порядку, визначеними частинами дев’ятою і десятою ст. 21 Закону № 3817.

 

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової інформації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).

Додаток 3 (Д3) до декларації подається у випадку, якщо платник податку:

заявляє про повернення суми бюджетного відшкодування (заповнено рядок 20.2 декларації);

заявляє про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ;

заявляє про врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 3 (Д3) до декларації проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 3 (Д3) з відміткою «Уточнюючий».

В уточнюючому розрахунку відображаються:

у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 3 (Д3) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 3 (Д3) якої уточнюється;

у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинула на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;

у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення) з відповідним знаком (+/-). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.

Уточнення показників у додатку 3 (Д3) здійснюється шляхом зазначення правильних показників (п. 8 розд.VI Порядку № 21).

Звертаємо увагу, що не підлягають виправленню помилки, допущені у додатку 3 (Д3) при заповненні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме у графі «зазначається цифрами» підпункту «а» та у рядку «Усього» графи 4 таблиці 1 підпункту «б», оскільки невідповідність цих сум рядкам декларації (рядки 20.2.1 та 20.2.2 відповідно) свідчить про порушення вимог Порядку № 21, а отже, про відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування. В такому випадку платник податку має подати уточнюючий розрахунок за звітний період, в якому допущено помилки, та зменшити суму, заявлену до бюджетного відшкодування, в повному обсязі.

 

Українці вже заплатили понад 4 мільярди гривень податку на нерухомість

За перші чотири місяці 2025 року власники нерухомості сплатили 4,32 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 17,8 % більше, ніж торік. У січні – квітні 2024 року сплатили 3,67 млрд грн.

Топ-платників: 

- Київ – 911,6 млн грн;

- Київська область – 434,5 млн грн;

- Дніпропетровська – 428 млн грн;

- Львівська – 408,6 млн грн.

Цей податок сплачують фізичні особи – власники: 

- квартир понад 60 кв. м;

- будинків понад 120 кв. м;

- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.

У 2025 році українці сплачують податок за 2024 рік.

Хочете дізнатися, скільки платити? 

Скористайтеся онлайн-калькулятором на сайті ДПС. 

https://tax.gov.ua/calculator/realty

Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».

Виявили розбіжності щодо нарахованої суми – зверніться до Центрів обслуговування платників та проведіть звірку.  

Як розраховується податок, хто звільнений від його сплати, які об’єкти нерухомості не оподатковуються читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/861135.html.

Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн-навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno. 

 

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Зокрема, пошук та ідентифікація в автоматизованих системах контролюючих органів здійснюється за певним кодом (код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи – РНОКПП).

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Інструкція НБУ № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. В такому випадку платіжна інструкція, крім обов'язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції НБУ № 163, повинна містити реквізит «Код фактичного платника».

Приклади заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції наведено у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

 

Роз’яснення  за «круглим столом» для платників податків Широківської громади

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Фахівцями Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків Широківської ТГ щодо новацій та актуальних питань податкового законодавства.

На початку заходу податківці проінформували присутніх про правила звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, ветеранів та роботу гарячої лінії ГУ ДПС у Дніпропетровській області для вирішення нагальних питань.

Звернули увагу на інформаційні кампанії від Державної податкової служби - Національну стратегію доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) щодо удосконалення процедур податкового адміністрування.

Детально зупинились: на обов’язку використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/ програмних РРО та нову форму фіскального чеку; на умовах отримання податкової знижки; на інформаційних ресурсах від ДПС (субсайт ГУ ДПС у Дніпропетровській області, сторінка Фейсбук, електронна скринька dp.ikc@tax.gov.ua Комунікаційної платформи) та інше.

Наголосили платникам на важливість офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та своєчасної сплати податків, зборів, платежів до бюджетів.

Під час заходу надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх, роздали друковану продукцію інформаційного характеру.