Гарячка Західного Нілу

У 2024 році станом на 31 липня 2024 року 8 країн ЄС(Греція, Італія, Австрія, Угорщина, Сербія, Франція, Румунія) повідомили про 69 місцевих  випадків інфікування людей гарячкою Західного Нілу. Вірус найбільш поширений в Африці, Азії, Центральній Америці, Австралії, а також у США, Канаді та Мексиці.

Геморагічна гарячка Західного Нілу — це вірусна хвороба, що найчастіше передається через укуси комарів.

Основним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є перелітні птахи, у крові яких є високі концентрації вірусу, значно менше значення як резервуар мають деякі дрібні ссавці, гризуни та кажани.

Сприйнятливість людей до хвороби є високою, хоча до 80 % людей переносить хворобу безсимптомно, дехто відчуває легкі ознаки ГРВІ.

Приблизно у 20% хворих у проміжок між декілька днями та 2–3 тижнями після зараження, а найчастіше через 3-6 днів, можуть з'явитися симптоми, схожі на грип: висока температура, головний біль, біль у м'язах і суглобах, слабкість, нудота, діарея. Ускладнення

у вигляді менінгіту та енцефаліту. Летальність від гарячки Західного Нілу складає 2–14%.

Профілактичні заходи запобігання інфікування:

1. Використання репелентів.
2. Носіння захисного одягу.
3. Використання сіток.