Гарячка Західного Нілу
У 2024 році станом на 31 липня 2024 року 8 країн ЄС(Греція, Італія, Австрія, Угорщина, Сербія, Франція, Румунія) повідомили про 69 місцевих випадків інфікування людей гарячкою Західного Нілу. Вірус найбільш поширений в Африці, Азії, Центральній Америці, Австралії, а також у США, Канаді та Мексиці.
Геморагічна гарячка Західного Нілу — це вірусна хвороба, що найчастіше передається через укуси комарів.
Основним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є перелітні птахи, у крові яких є високі концентрації вірусу, значно менше значення як резервуар мають деякі дрібні ссавці, гризуни та кажани.
Сприйнятливість людей до хвороби є високою, хоча до 80 % людей переносить хворобу безсимптомно, дехто відчуває легкі ознаки ГРВІ.
Приблизно у 20% хворих у проміжок між декілька днями та 2–3 тижнями після зараження, а найчастіше через 3-6 днів, можуть з'явитися симптоми, схожі на грип: висока температура, головний біль, біль у м'язах і суглобах, слабкість, нудота, діарея. Ускладнення
у вигляді менінгіту та енцефаліту. Летальність від гарячки Західного Нілу складає 2–14%.
Профілактичні заходи запобігання інфікування:
- Використання репелентів.
- Носіння захисного одягу.
- Використання сіток.