Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками

Це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/895068.html

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС.

У січні – квітні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшла 51 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 87 одиниць (січень – квітень 2024 року – 138 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення щодо: 

-  нарахувань в ІКП – 29 звернень (56,9%);

-  отримання адміністративної послуги – 10 звернень (19,6 %); 

-  роботи ЦОП – 1 звернення  (1,97%);

-  відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3,9%)

-  ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 7 звернень (13,73 %)

-  проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,97 %),

-  проблеми при отриманні податкової знижки – 1 звернення (1,97 %) 

Також у січні – квітні поточного року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 34 одиниці (січень – квітень 2024 – 44 звернення).

Загальна тематика вищезазначених звернень:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 30 (38,5%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 11 (14,0%);

-  податкова заборгованість – 10 (12,8%);

-  контрольно-перевірочна робота – 7 (9,0%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 7 (9,0%);

-  податкова знижка - 2 (2,6%);

-  отримання довідки про доходи – 1 (1,3%);

-  інші питання – 10 (12,8%).

Крім того, 9 звернень надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА». Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 5 одиниць (січень – березень 2024 – 4 звернення).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

-  податок на майно – 5 звернень (55,6%); 

-  контрольно-перевірочна робота – 1 (11,1%); 

-  отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);

-  інші питання – 2 (22,2%).

 

Яким чином СГ може зберігати Z-звіт на «ПРРО ДПС» (Windows оновлена версія з 01.03.2025)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Щоденний Z-звіт зберігається в «Журналі операцій» ПРРО.

При використанні «ПРРО ДПС» версії Windows збереження документа можливе шляхом надсилання його на друк та вибору принтера «Microsoft Print to PDF». В такому випадку користувачу буде запропоновано зберегти Z-звіт у форматі PDF.

 

Чи оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу вживаного товару іншій фізичній особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».

У розумінні положень Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ГКУ) господарська діяльність – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої – безпосередність та систематичність здійснення з метою отримання прибутку.

Статтею 42 ГКУ визначено, що за своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізацій товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Слід зазначити, що згідно ст. 58 ГКУ суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.

Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.

Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.

Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (ПФО, податок), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка ПДФО становить 18 відсотків.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). З 1 січня 2025 року ставка становить 5 відсотків.

Відповідно до п. 179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.

В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

 

«Моя податкова»: податкова у вашому смартфоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України продовжує цифровізацію послуг для платників податків. Сучасні електронні сервіси від ДПС дозволяють платникам спілкуватись з податковою службою дистанційно. Мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова» є зручним інструментом, за допомогою якого платники можуть отримати низку адміністративних послуг онлайн. 

Функціонал застосунку постійно оновлюється з урахуванням потреб користувачів. Так, у розділі «Послуги» з’явилась нова функція «Надіслати лист до ДПС», за допомогою якої можна надсилати кореспонденцію до контролюючих органів.

Щоб надіслати лист через застосунок «Моя податкова», необхідно:

1. Авторизуватися з файловим або хмарним кваліфікованим електронним підписом, ДіяПідписом.
2. Зайти у розділ «Послуги» та обрати режим «Надіслати лист до ДПС».
3. Натиснути «+» (Створити).
4. Обрати регіон, район, тип та тематику. Зазначити короткий зміст листа.
5. Прикріпити файл (pdf чи фото) розміром до 5МБ.
6. Підписати та відправити.

Крім того, у застосунку «Моя податкова» можна отримати інформацію про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; відомості про доходи; подати заяву для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього; подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів; подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи на податкову знижку; декларацію платника єдиного податку для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп; фізичні особи можуть сплатити податки.

Нагадуємо, що завантажити застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями. 

 

Військовий збір: понад 2,6 млрд грн надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,6 млрд грн військового збору. Це на понад 1,9 млрд грн більше ніж у минулорічному відповідному періоді, темп росту складає 369,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за відповідальність і сумлінну сплату податків та зборів. 

«Своєчасна сплата військового збору – це важливий ресурс для допомоги Збройним Силам України і значний внесок в оборону нашої держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що з 01.01.2025 військовий збір сплачують усі категорії платників податків. 

Так, зокрема, ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір за ставкою 10 відс. від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн); платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – за ставкою 1 відс. від отриманого доходу щоквартально; для ФОПів на загальній системі оподаткування ставка військового збору складає 5 відс. від чистого річного оподатковуваного доходу.

 

Визначення граничного терміну сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема ФОПи – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами та доповненнями встановлено, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

 

Чи мають право ФОП – платники єдиного податку на автоматичне зарахування військового збору, сплаченого за себе у 2024 році, в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема:

► фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

► платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи зазначене, ФОПи – платники єдиного податку, які у 2024 році сплатили військовий збір, мають право на автоматичне зарахування коштів в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік з подальшим відображенням нарахованих сум у складі податкової декларації платника єдиного податку за звітні (податкові) періоди 2025 року.

 

Особливості заповнення ф. № 1ДР або ф. № 5ДР фізичною особою, яка постійно проживає за кордоном

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зі змінами і доповненнями (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до ДРФО, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для громадян України:

- паспорт громадянина України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Таким чином, громадянин України, який виїхав за кордон на постійне місце проживання в Обліковій картці за ф. № 1ДР та заяві про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР використовує дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання та у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказує адресу місця проживання у країні постійного проживання (перебування) за кордоном.

 

Який термін подання платниками єдиного податку третьої групи податкової декларації та який строк сплати податку (крім е-резидентів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (податкова декларація) у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

 

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у встановленому порядку.

Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Таким чином, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів та вартість товарів, перерахованих (переданих) платниками податку на прибуток підприємств Збройним силам України та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, включених до складу витрат, не здійснюється.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)).

 

Цифровізація сервісів для платників – пріоритет сучасної податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.

Провести звірку розрахунків з бюджетом та отримати документи, що підтверджують стан розрахунків, платники можуть, не відвідуючи контролюючий орган, – в Електронному кабінеті.

Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно надіслати до органу ДПС за своїм основним місцем обліку Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».

Платникам доступне отримання Витягу, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів. Якщо платник податків у Запиті зазначає позначку про необхідність підпису Витягу, то на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника. 

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Податківці провели засідання «круглого столу» для платників податків Лозуватської ТГ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Фахівці Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели засідання «круглого столу» з платниками податків Лозуватської територіальної громади. Основною темою заходу стали актуальні зміни в податковому законодавстві та практичні аспекти їх впровадження.

Учасникам розповіли про реформування Державної податкової служби України в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року та впровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиків), особливості оподаткування та звільнення від податкових зобов’язань для фізичних осіб-підприємців, які були мобілізовані.

Окрему увагу приділили важливості легалізації трудових відносин найманих працівників, використанню реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за порушення у сфері розрахунків.

Під час заходу фахівці податкової надали відповіді на всі запитання учасників. Такі заходи сприяють налагодженню відкритого діалогу між громадянами та податковими органами.