До уваги платників податків! Інформація щодо складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

До уваги платників податків! Інформація щодо складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

З 29 листопада 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 433 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 березня 2015 року № 359»¹, відповідно до якого внесено зміни до форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку її складання та подання, які передбачають відображення в шт., л, кг тощо кількості одиниці товару (продукції), що містяться в пачці, упаковці, ємності, на яку встановлено максимальну роздрібну ціну.

Наприклад: підакцизні товари, на які виробником/імпортером планується встановлення максимальних роздрібних цін:

Електроні сигарети одноразового використання з власною назвою «Д» з вмістом рідини, що використовується в електронних сигаретах у кількості 20 мл в одноразовій електронній сигареті;

Суміші тютюнові для кальяну (тютюн для кальяну) ароматизовані з власною назвою «Л» у кількості 200 грам в пачці/банці;

Жувальний тютюн у порціях з власною назвою «SBR» 13 грам в пачці;

Сигарети з фільтром з власною назвою «PP» 20 штук у пачці;

Тютюновмiснi вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням з власною назвою «ST» 20 штук у пачці.

У такому разі основна частина Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) заповнюється таким чином (графи 5 та 6):

 

у графі 5 "Одиниця виміру товару (продукції) в пачці, упаковці, ємності тощо, на яку встановлено ціну", вказується одиниця виміру, що міститься в одиниці товару (продукції), шт., л, кг тощо;

 у графі 6 "Кількість товару (продукції) в пачці, упаковці, ємності тощо, на яку встановлено ціну" для підакцизних товарів, які оподатковуються за ставками акцизного податку відповідно до статті 215 розділу VI Кодексу, вказується, зокрема:

загальна кількість (штук, одиниць) підакцизних товарів у пачці (упаковці), зокрема, сигарет, сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), – для підакцизних товарів, на які встановлені ставки акцизного податку за 1000 штук,

вага нетто (у кілограмах) одиниці фасованого вагового підакцизного товару (продукції), без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки, з округленням до п'яти знаків після коми – для підакцизних товарів, на які встановлено ставку акцизного податку за 1 кілограм,

обсяг (у літрах) одиниці фасованого підакцизного товару (продукції), в тому числі в електронних сигаретах, з округленням до чотирьох знаків після коми – для підакцизних товарів, на які встановлені ставки акцизного податку за 1 літр;

у графі 7 "Максимальна роздрібна ціна одиниці товару (продукції), грн, коп." зазначається максимальна роздрібна ціна одиниці товару (продукції) за власною назвою, установленою виробником або імпортером цього товару.

_________________________

(1) Наказ Міністерства фінансів України  від 09.09.2024 № 433 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 березня 2015 року № 359», зареєстрований в Міністерстві юстиції України   24 вересня 2024 року за № 1439/42784 (Офіційний вісник України, 2024, № 90 (30.10.2024), ст. 5835

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Розглянемо питання: як визначається база оподаткування та які особливості складання зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності?

Згідно з п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Отже база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності визначається за необоротними активами виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Розділ Б податкової накладної заповнюється з урахуванням вимог, визначених п. 16 Порядку № 1307.

Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до графи 2 вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

У графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.

Отже, при складанні зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності, у графі 2 розділу Б зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених на платника при ввезенні товарів/необоротних активів на митну територію України, а також опис (номенклатура) товарів постачальника (продавця).

У графі 7 зазначається:

для необоротних активів – ціна, визначена виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни),

для товарів – ціна постачання одиниці товару, визначена виходячи із фактичної ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

 

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – листопад 2024 року

За січень – листопад 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях: 

 «Переробна промисловість» – 17,2 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

 «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,1 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,5 %;

 «Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 10 %.

Найбільше зростання сплати за січень – листопад 2024 року відносно січня – листопада 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,5 раза, або +93,5 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 21,8 %, або +48,1 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання на 21,6 %, або +44,5 млрд гривень;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська дiяльнiсть» – зростання на 35,8 %, або +24,5 млрд гривень.

 

Випадки, в яких юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств не визначається мінімальне податкове зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

 Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

 

Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Поряд з цим, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами).

 

Імпорт/експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: чи потрібна ліцензія?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 481 імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцять третя ст. 15 Закону № 481).

Згідно з частиною вісімнадцятою ст. 15 Закону № 481 імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Отже, імпорт та експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах до 31.12.2024 здійснюється без наявності ліцензії на здійснення діяльності з імпорту та експорту такими товарами. Імпорт та експорт пального до 31.12.2024 здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензії: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також суб’єктами господарювання - виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв), за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення алкогольних напоїв у митний режим реекспорту - за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина друга ст. 18 Закону № 3817, набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025).

Згідно з частиною четвертою ст. 24 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України тютюнових виробів здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Операції з ввезення на митну територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Частиною п’ятою ст. 24 Закону № 3817 (набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025) визначено, що операції з вивезення за межі митної території України тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Відповідно до ст. 30 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

Отже, з 01.01.2025 року операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензії: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Експорт алкогольних напоїв відбувається за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.

Імпорт тютюнових виробів здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Ввезення на територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкти господарювання можуть здійснювати за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Експорт тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Імпорт та експорт пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

 

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.

Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової

Майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – листопаді поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 1,8 млрд грн, темп росту склав 157,0 відсотків.

Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та звернула увагу, що комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, які призводять до втрати доходів, у разі якщо платники не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

«Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків», – підкреслила Наталя Федаш.

 

Подання Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів запроваджено з 01 грудня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».

Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) подається з 01 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України» (далі – Порядок № 535) банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі Повідомлення з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Електронна форма Повідомлення розміщується на вебпорталі ДПС у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 535).

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 535 Повідомлення не може бути подано або надіслано до ДПС у паперовій формі.

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 535 визначено, що Повідомлення, складене з порушенням вимог Порядку № 535, ДПС не приймається, про що ДПС повідомляє банк у порядку, передбаченому п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Банк не пізніше операційного дня, наступного за днем отримання від ДПС такого повідомлення про неприйняття, надсилає ДПС нове Повідомлення із виправленими даними.

Ідентифікатор форми Повідомлення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів (код форми J1309901).

ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку Повідомлення надсилає платнику податку таке Повідомлення до електронного кабінету.

 

Чи може дохід від продажу об’єктів нерухомості, який підлягає оподаткуванню військовим збором, бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта нерухомості?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, п.п. 164.2.4 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.

Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Перелік витрат на придбання об’єкта нерухомості, визначено підпунктами «а» – «і» абзацу сьомого п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.

Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.

Враховуючи зазначене, з метою зменшення доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомості, що підлягає оподаткуванню військовим збором, фізична особа може скористатися правом на зарахування документально підтверджених витрат, понесених на придбання об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

 

 

Cемінар для представників громад Криворіжжя

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Для територіальних громад Криворізького району податківці Кривого Рогу провели семінар з питань змін податкового законодавства.

Обговорили:     

Постанову Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі»;

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;

Важливість своєчасної сплати податків та легалізацію трудових відносин.

Присутні активно приймали участь у семінарі та висловили сподівання, що і в подальшому будуть проводитись такі заходи по роз’ясненню податкового законодавства.

 

Проведено зустріч з платниками податків в Прозорому офісі Кривого Рогу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями,  в приміщенні Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради проведено  зустріч з актуальних питань податкового законодавства.

Присутнім розповіли про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.

Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі». Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Звернули увагу платників на важливість своєчасної сплати податків, зборів та платежів до бюджетів та надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх. Роздали друкований матеріал інформаційного характеру.